Справа № 646/9263/23
№ провадження 2/646/990/2024
Іменем України
про залишення позову без розгляду
"29" березня 2024 р. м.Харків
Червонозаводський районний суд .Харкова
в складі: головуючого судді - Шиховцової А.О.,
за участю секретаря судових засідань - Безверха В.І.,
розглянувши у порядку позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
ОСОБА_1 звернувся 05.12.2023 року до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 11.12.2023 було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
У судові засідання, призначені на 16.01.2024, 16.02.2024, 19.03.2024, 29.03.2024 позивач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив та не подав письмову заяву про відкладення слухання справи з поважних причин чи про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Відповідач також до суду не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Частиною 6 статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка надсилається за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання.
Згідно ч.1 п.2 ст.131ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд належним чином повідомляв позивача про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на адресу, вказану ним у позовній заяві, що підтверджується згідно поштового відправлення рекомендованого поштового повідомлення, шляхом оголошення на сайті судової влади, а також здійснювалися дзвінки на вказаний мобільний телефон.
Будь-якої іншої адреси місця перебування позивача чи засобів зв'язку матеріали цивільної справи не містять.
Отже, упродовж знаходження даної цивільної справи у провадженні суду, позивач повторно не з'явився у судове засідання та не поцікавився станом розгляду своєї позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За правилами, визначеними п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній особі право на розгляд судом справи, у якій вона є стороною, протягом розумного строку.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та приймаючи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у розумінні ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, двічі не з'являвся у судові засідання, не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд цивільної справи за його відсутності не надіслав, взагалі не цікавився рухом поданого ним позову та станом судового розгляду по даній справі, що свідчить про нехтування ним своїми процесуальними обов'язками та не бажання їх реалізувати, суд приходить до висновку про застосування положень п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.223,257,260 ЦПК України,суд,-
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ст.261, ст.354 ЦПК України.
Суддя А.О.Шиховцова