Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/772/2024 Справа № 641/307/24
25 березня 2024 року слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_2 , секретаря - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з майна,-
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання власника майна ОСОБА_4 , в якому останній просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року у справі № 641/307/24 на автомобіль «Hyundaі Elantra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить - ОСОБА_4 , та звільнити власника від сплати за весь період перебування під час тимчасового арешту автомобіля на штрафному майданчику.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 зазначила, що на даний час потреба у застосуванні арешту автомобіля відпала, оскільки всі необхідні слідчі дії були проведені. Крім того, вказала, що автомобіль 15.01.2024 р. був вилучений та поміщений на територію тимчасового тримання транспортних засобів штрафного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Слідчий ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій просив розглядати клопотання про скасування арешту майна за його відсутності, зазначив, що в ході досудового розслідування була призначена та проведена автотехнічна експертиза (технічного стану) автомобіля, висновок якої долучено до матеріалів кримінального провадження, також проведений слідчий експеримент з усіма учасниками ДТП та призначена автотехнічна експертиза, на даний час експертне дослідження триває.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку щодо можливості розглянути клопотання за відсутності слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12024221150000122 від 16.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - на автомобіль «Hyundaі Elantra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить - ОСОБА_4 .
Згідно пояснень слідчого, наданих ним в заяві, в ході досудового розслідування була призначена та проведена автотехнічна експертиза (технічного стану) автомобіля, висновок якої долучено до матеріалів кримінального провадження, також проведений слідчий експеримент з усіма учасниками ДТП та призначена автотехнічна експертиза, на даний час експертне дослідження триває.
Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Таким чином, зважаючи на те, що на теперішній час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення про яке внесені до ЄРДР за № 12024221150000122 від 16.01.2024 року та необхідність у скасуванні арешту з майна, встановлена ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року про накладення арешту на автомобіль «Hyundaі Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить - ОСОБА_4 - не відпала, у зв'язку з чим, дане клопотання в частині скасування арешту є заявленим передчасно й задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд приходить до висновку про можливість повернення автомобіля «Hyundaі Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 належить - ОСОБА_4 , власнику майна на відповідальне зберігання.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.100 КПК України, речові докази у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, можуть знаходитися у спеціальних місцях зберігання.
Зберігання автомобіля регулюється Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19.11.2012р. №1104.
Відповідно до п.20 вказаного Порядку, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно п. 32 Порядку, Фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання
Відповідно до п.19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС,ДПУ, СБУ, ВСУ та ДСА від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125: Зберігання транспортних засобів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
Згідно ст.123 КПК України, витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку про повернення ОСОБА_4 належного їй на праві приватної власності автомобіля «Hyundaі Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без оплати за перебування на штрафному майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вище викладене, клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з майна підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст.174,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту з майна - задовольнити частково.
Повернути автомобіль «Hyundaі Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 .
Повернути ОСОБА_4 належний їй на праві приватної власності автомобіль «Hyundaі Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без оплати за перебування на штрафному майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 29.03.2024 року.
Слідчий суддя- ОСОБА_1