19 березня 2024 рокуСправа №160/24575/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.08.2023 №047350006077 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.01.1992 по 13.09.1993 колективне підприємство трест 8 (Російська федерація); з 28.09.1993 по 25.05.2001 Солікамський м'ясокомбінат (Російська федерація); з 05.06.2001 по 17.09.2001 Муніципальний освітній заклад «Школа-інтернат для дітей - сиріт і дітей, залишився без опіки батьків» (Російська федерація); з 19.09.2001 по 31.12.2003 Міжрайонний відділ внутрішньої охорони при Управлінні внутрішніх справ м. Селікамськ (Російська-федерація);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення у встановленому порядку з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Проте відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки не зараховано спірні періоди роботи в Російській Федерації. Позивач зазначає, що згідно абз.2, 3 ст.6 Угоди між Урядом України і урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Вказані обставини, стали підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого, в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних держав, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюватиметься відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонній угод/договорів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірні періоди роботи працювала на різних підприємствах на території Російської федерації, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці від 05.09.1981 серія НОМЕР_1 .
В подальшому, позивач 18.08.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду даної заяви, відповідачем прийнято рішення від 25.08.2023 №047350006077 про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні зазначено:
-страховий стаж заявника становить 24 роки 0 місяців 24 днів.
-необхідний страховий стаж - 30 років.
-до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.1992 по 13.09.1993, з 28.09.1993 по 25.05.2001, з 05.06.2001 по 17.09.2001, з 19.09.2001 по 31.12.2003, оскільки робота в РФ.
З матеріалів справи вбачається, що спору щодо періодів роботи між сторонами не існує.
Також, оскаржуване рішення не містить жодних зауважень до записів у трудовій книжці позивача.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону №1058 встановлено, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 припинила свою дію для України 19.06.2023, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення".
Проте суд зазначає, що з урахуванням положень статті 58 Конституції України, дана угода припинила зобов'язання сторін на майбутнє, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників даної Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
Не зарахування стажу роботи чи заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення порушує конституційні принципи громадян на пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірні період роботи позивача мають бути зараховані до її страхового стажу.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.08.2023 №047350006077 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 13.09.1993, з 28.09.1993 по 25.05.2001, з 05.06.2001 по 17.09.2001 та з 19.09.2001 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська