Справа № 2-а-1835/11
Іменем України
"25" травня 2011 р. суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В, розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Глобине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання провести перерахунок, нарахування та виплату одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання провести перерахунок, нарахування та виплату одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, посилаючись на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1- ї категорії. 31.08.2010 року згідно висновку МСЕК йому встановлена друга група інвалідності, так як він має захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена виплата одноразової грошової компенсації учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і яка виплачується в розмірі : інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності .
03.02.2011 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про нарахування та виплату одноразової компенсації в розмірі, встановленому ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на що отримав відповідь про те, що дана виплата йому нарахована згідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 ”Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 284, 40 грн. З даною відповіддю він не погоджується, вважає її неправомірною.
Позивач прохає суд визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області щодо нарахування та виплати йому одноразової компенсації протиправною та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок, провести нарахування та виплату йому як інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії одноразову компенсацію, передбачену ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше проведеної виплати.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву в яких прохав відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги не визнає, одноразова компенсація учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 виплачена вірно згідно чинного законодавства .
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 17.09.2010 року Полтавською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № 692114С від 17.10.2010 року.
Позивачу з 31.08.2010 року встановлена 2 група інвалідності безстроково із зазначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено довідкою МСЕК.
03.02.2011 р. позивач звернувся з заявою до управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про перерахунок недоплаченої суми одноразової компенсації.
Листом від 07.02.2011 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку зазначеної компенсації.
Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами і доповненнями, передбачено виплата одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі: інваліду 2 групи - 45 мінімальних заробітних плат. Відповідно до ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого .
Відповідно до ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .На час встановлення інвалідності позивачу 17.08.2010 року норма ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була чинною.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2010 році позивачу виплачено лише частину одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 284 грн. 40 коп. відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та постанов Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 та від 26.07.1996 року № 836.
Згідно ст.71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.
Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Згідно цієї постанови проводиться виплата позивачу одноразової компенсації .
Позивач являється інвалідом ІІ групи з 31.08.2010 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі, що обраховується від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з письмовою відповіддю на заяву позивача про виплату одноразової компенсації у відповідності зі ст. 48 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи” Управління праці та соціального захисту населення Глобинської РДА , що йому згідно розпорядження від 18.10.2010 року призначена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю , як інваліду ІІ групи в розмірі 284,40 грн., який встановлювався на підставі розмірів, передбачених Постановою Кабінету міністрів України №836 від 26.07.1996 р.
Виходячи з умов ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплата одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється з мінімальної заробітної плати , яка склалася на момент виплати.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з якої вбачається, що під час визначення розміру передбачених цією статтею виплати за основу її нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Окрім цього, суд враховує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії'основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Так, у справі «Кечко проти України'Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Місцевий орган праці та соціального захисту населення є тим органом, який безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому питання фінансування цих органів не є питаннями громадянина, і не впливають на його права.
Таким чином, суд вважає, що належним відповідачем по справі є Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, яке повинно здійснювати дії по поновленню прав позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази на підтвердження нарахування та виплати одноразової компенсації позивачу в повному обсязі згідно ст. 48 Закону №796-ХІІ в матеріалах справи відсутні, тобто відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності своїх дій згідно ч.2 ст.71 КАС України.
З метою забезпечення інтересів управління праці та соціального захисту населення Глобинської РДА, який фінансується за рахунок держави, є її структурними підрозділами з особливим статусом, позивач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 5-12, 158 -163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Глобинської РДА про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання провести перерахунок, нарахування та виплату одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області протиправними в частині відмови перерахувати позивачу одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на час встановлення другої групи інвалідності у відповідності з абз. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням вже виплачених сум.
Постанова прийняття в порядку скороченого провадження підлягає до негайного виконання.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Т. В. Левицька