Ухвала від 28.03.2024 по справі 360/1474/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

28 березня 2024 року

м. Київ

справа №360/1474/23

адміністративне провадження № К/990/9948/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року

у справі №360/1474/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 11 грудня 2023 року №51566/03-16;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" на підставі поданої заяви від 06 грудня 2023 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області 12 березня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 161 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Тобто, самопредставництво юридичної особи або суб'єкта владних повноважень можливе особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб'єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), або адвокатом.

Перевіркою відомостей з Єдиному реєстрі адвокатів України Судом з'ясовано, що Демченко Інна не має статус адвоката.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу підписано представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - заступником начальника відділу представництва в судах та інших органах №4 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Інною Демченко, яка діє в порядку самопредставництва.

Водночас до апеляційної скарги було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням, що Інна Демченко має право вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень, у тому числі підписувати договори тощо (право підпису документів, які подаються до органів судової влади, органів державної виконавчої служби) в порядку самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 зазначила, що "з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.".

Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.

Однак, достатніх доказів на підтвердження повноважень Інни Демченко діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду у Київській області в порядку самопредставництва (зокрема, статуту, положення або трудового договору), до апеляційної скарги додано не було.

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другої, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Подібна позиція щодо визнання за аналогічних обставин касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 березня 2020 року у справі №810/1723/18, від 19 січня 2022 року у справі №620/9516/21 та від 20 листопада 2023 року у справі №460/8368/22.

Суд враховує положення частини другої статті 298 КАС України, якою встановлено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №360/1474/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Попередній документ
118011815
Наступний документ
118011817
Інформація про рішення:
№ рішення: 118011816
№ справи: 360/1474/23
Дата рішення: 28.03.2024
Дата публікації: 01.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2024)
Дата надходження: 13.12.2023
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЕРАЩЕНКО ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГЕРАЩЕНКО ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
СЕКІРСЬКА А Г
СМІШЛИВА Т В
3-я особа:
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
Відповідач (Боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
заявник у порядку виконання судового рішення:
Державна судова адміністрація України
позивач (заявник):
Іванович Василь Микитович
представник відповідача:
Гегельська Аліна Борисівна
стягувач:
Державна судова адміністрація України
суддя-учасник колегії:
КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ
Компанієць Ірина Дмитрівна
КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА