28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/12665/23 пров. № А/857/17105/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року (ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Львові суддею Кедик М. В.) у справі № 380/12665/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 за 2020, 2021, 2022 роки, в загальній кількості 123 доби;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2020, 2021, 2022 роки, в загальній кількості 123 доби.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 31.03.2023 наказом ГУНП у Львівській області № 138 о/с від 30.03.2023 майора поліції ОСОБА_1 (0063311) звільнено з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні за стаж служби в поліції 25 років 03 місяці 19 днів. 27.04.2023 ГУНП у Львівській області здійснило виплату позивачу компенсації за невикористані дні відпустки за 2023 рік, а саме за 07 діб основної відпустки та 04 доби додаткової оплачуваної відпустки, проте відповідачем не виплачено позивачу компенсацію за невикористані 123 доби оплачуваної відпустки за 2020, 2021, 2022 роки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Головне управління Національної поліції у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції винесене за невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що частиною 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), пунктом 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016, визначено, що виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустки поліцейським, які звільняються з поліції.
Отже, законодавством не передбачена компенсація працівникам поліції за невикористані відпустки за попередні роки, тому Головне управління Національної поліції у Львівській області не мало правових підстав для нарахування позивачу компенсації за невикористані дні відпустки.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.03.2023 № 138 о/с звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 (00633Н), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП, з 31 березня 2023 року, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2023 році тривалістю 07 діб основної відпустки та 04 доби додаткової відпустки.
Позивач проходив військову службу і отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 20.10.2015.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації, щодо невикористаних основних та додаткових відпусток а також не використаних відпусток як учасник бойових дій за період проходження служби в Національній поліції України.
Листом від 20.04.2023 відповідач повідомив, що:
«Відпустка за 2020 рік - використано 30 діб (30 діб основної відпустки), з правом на відпустку 45 діб (30 діб основної та 15 діб додаткової відпустки), невідбута частина відпустки становить - 15 діб додаткової відпустки.
Відпустка УБД за 2020 рік використано в повному обсязі, 14 діб додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових.
Відпустка за 2021 рік - не використано 45 діб (30 діб основної відпустки та 15 діб додаткової відпустки), з правом на відпустку 45 діб (30 діб основної та 15 діб додаткової відпустки), невідбута частина відпустки становить - 30 діб основної відпустки та 15 діб додаткової відпустки.
Відпустка УБД за 2021 рік - не використано 14 діб додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових, з правом на відпустку 14 діб як учаснику бойових.
Відпустка за 2022 рік - використано 10 діб (10 діб основної відпустки), з правом на відпустку 45 діб (30 діб основної та 15 діб додаткової відпустки), невідбута частина відпустки становить - 20 діб основної відпустки, та 15 діб додаткової відпустки.
Відпустка УБД за 2022 рік - не використано 14 діб додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових, з правом на відпустку 14 діб як учаснику бойових.
При звільненні за 2023 рік, Вам виплачено компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у поточному році, тривалістю 07 діб основної відпустки та 04 доби додаткової відпустки (наказ ГУНП у Львівській області від 30.03.2022 № 138 о/с).»
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані відпустки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав у попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Отже, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з частинами першою, третьою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 60 Закону № 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 93 Закону № 580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України від 06.04.2016 за № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарному році.
В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 січня 2021 року в справі № 160/10875/19.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про те, що компенсація за невикористані додаткові відпустки обмежується тільки роком звільнення поліцейського та не поширюється на роки, що передували звільненню.
Вказані норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки.
За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпусток за 2020, 2021, 2022 роки, в загальній кількості 123 доби
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі № 380/12665/23 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин