про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору
29 березня 2024 р.Справа № 480/7219/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 480/7219/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про звільнення від від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, а отже і за подачу апеляційної скарги він теж звільнений від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року справі № 915/955/15.
У апеляційній скарзі скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 30.06.2015 у справі №826/18593/14 та вказує, що подана нею заява про ухвалення додаткового рішення не є об'єктом справляння судового збору, а тому то за подання цієї апеляційної скарги скарги судовий збір не сплачується.
З указаною позицією скаржника суд не погоджується з огляду на наступне.
Верховний Суд вже розглядав питання сплати судового збору при оскарженні додаткового рішення, і постановою Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 (провадження №К/9901/21650/19) здійснено відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року (справа №709/2076/17), 24 січня 2019 року (справа №810/2809/17), 25 січня 2019 року (справа №826/7066/18), 3 липня 2019 року (справа №826/8890/18) 19 липня 2019 року (справа №810/2760/17) та 1 липня 2019 року (справа №520/8309/18).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в постанові Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 Верховний Суд здійснив відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення.
У цій постанові суду Об'єднана палата проаналізувала норми Закону України "Про судовий збір" та КАС України у їх системному зв'язку і зазначила, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.
Об'єднана палата дійшла висновку, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об'єктом справляння судового збору.
Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.
Таким чином, за наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Водночас, у цій справі позивачем до апеляційного суду оскаржено не додаткове судове рішення, яким вирішено питання, передбачене пунктами 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а ухвала, якою відмовлено в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Отже, посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18 та від 16.10.2020 у справі № 160/5528/19 як на підставу для звільнення від сплати судового збору є недоречним, оскільки у вказаних рішеннях суд дійшов висновку, що судовий збір не слід сплачувати тільки при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, тобто вирішення тих питань, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Натомість, ухвала суду про залишення відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є об'єктом справляння судового збору.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.09.2021 у справі №640/11897/19, від 27.01.2022 у справі № 280/6833/20.
Обґрунтувань та доказів (документів) підтверджуючих наявність пільг щодо сплати судового збору скаржник не надає.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко