Головуючий І інстанції: Біленський О.О.
29 березня 2024 р. Справа № 619/3836/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 619/3836/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області
про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №612/3836/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.11..2023 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції без дотримання положень статті 133 КАС України та положень Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), що призвело до ухвалення незаконного рішення про повернення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до ч.2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно п.3 ч.1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).
Керуючись вказаними нормами, суд призначив дану справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 по справі №612/3836/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дергачівського району Харківської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано рішення Комісії по розгляду питань з надання житлових субсидій та пільг особам, які мають право на пільги у формі протоколу №11 про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 від 03.04.2019. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 про призначення житлової субсидії з урахуванням висновків суду по даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
11.08.2020 судове рішення набрало законної сили.
16.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив суд:
- визнати противоправну та неправомірну бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Харківської РДА Харківської області щодо неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 по справі №619/3836/19 та порушення прав позивача ОСОБА_1 на отримання житлової субсидії;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харківської РДА Харківської області виконати належним чином та в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 по справі №619/3836/19 з урахуванням висновків суду по даній справі;
- постановити окрему ухвалу суду стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення та направити її відповідному органу досудового розслідування або прокурору.
Повертаючи заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з порушення позивачем вимог п.9 ч.2 ст. 383 КАС України, а саме не сплатою судового збору.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій відповідача щодо порядку виконання ним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 по справі №612/3836/19 .
Колегія суддів зазначає, що вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 540/606/20.
Колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Статтею 4 Закону № 3674-VI установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Однак, приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із зазначеною вище заявою, на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 КАС України та статті 4 Закону № 3674-VI, висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05.05.2022 по справі № 520/9769/19.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у даній справі є позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 05.05.2022 у справі № 520/9769/19, згідно з якою за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення, на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою.
З огляду на вказане, висновки Верховного Суду постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а, на які послався суд першої інстанції, не підлягають врахуванню у спірних правовідносинах.
Також колегія суддів зазначає, що особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов'язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини першої статті 129-1 Основного Закону України звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов'язок сплати такого збору.
Одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов'язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції статті 132 КАС України, статті 4 Закону № 3674-VI та неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, призвело до безпідставного повернення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 по справі № 619/3836/19 скасувати.
Направити справу № 619/3836/19 для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко