м. Черкаси
27 березня 2024 року Справа № 580/2935/24
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
25 березня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №071102 від 12.03.2024.
До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.03.2024 №071102.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що оскаржувана постанов є виконавчим документом. Оскарження до суду спірної постанови не скасовує їх чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а тому дає право відповідачу пред'явити постанову до примусового виконання.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суддя зазначає таке.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суддя врахував, що предметом позову, який розглядається, є скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №071102 від 12.03.2024.
Таким чином, заявлений захід забезпечення позову є співмірним до предмету позовних вимог, що розглядається у даній справі.
Разом тим, суддя зазначає, що у заяві про забезпечення позову заявник не навів достатніх підстав із відповідними доказами на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином у суду відсутні достатні підстави вважати, що до вирішення спору по суті відбудеться стягнення з позивача грошових коштів згідно спірної постанови.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО