ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"29" березня 2024 р. справа № 300/2162/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання видати довідки, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 25.03.2024 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Територіальне управління) в суд із вказаним адміністративним позовом.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчення змісту адміністративного позову свідчить, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України з наступних підстав.
З'ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених КАС України, необхідно вказати, що в силу правового регулювання положень частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на норми пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", долучивши посвідчення особи, яка має права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (серія АБ №077265 від 03.12.1996).
Так, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору.
Дана стаття встановлює пільги щодо сплати судового збору, в тому числі і для певних категорій фізичних осіб.
В силу правового регулювання пунктів частини 1 статті 5 Закону, законодавець передбачив пільги по сплаті судового збору як для невизначеного кола осіб в певних категоріях спорів, так і для спеціальних суб'єктів у встановлених випадках та/або у відповідних спорах чи спірних правовідносинах.
Зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях згідно пунктів 8, 9, 10 звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, законодавцем не визначено конкретного переліку категорій справ чи спорів для цих осіб.
Натомість, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється окремо визначена категорія осіб - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України виключно "у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав".
Зазначене, а також те, що пункт 13 за своїм змістом суттєво відрізняється до прикладу від пунктів 8, 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", зумовлює необхідність системного тлумачення даного пункту судом в своїй правозастосовній діяльності.
Сутність системного тлумачення полягає у встановленні та дослідженні за допомогою прийомів і правил, розроблених юридичною наукою на підставі вчення про системність права, правових зв'язків норми права, що тлумачиться, з іншими правовими нормами, особливо тими, які регулюють однакові або однорідні суспільні відносини. Найбільш поширеними способами тлумачення є філологічне (граматичне, мовне) тлумачення закону, яке полягає у виясненні змісту його положень з допомогою правил філології і досягнень філологічної науки, а також логічне, що полягає в застосуванні логічних прийомів, законів формальної логіки.
За загальним правилом, всі судові справи безпосередньо пов'язані з порушенням прав осіб, які звертаються до суду, оскільки завданням судового захисту є поновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав. За таких обставин, враховуючи вищезгадану відмінність пунктів частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", встановлення Законом конкретного переліку спеціальних суб'єктів, на переконання судді, наведене в нормативно-правовому акті формулювання "у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав" безпосередньо пов'язує пільги щодо сплати судового збору саме зі статусом особи, яка звертається до суду.
Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 за №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пункт 19 частина 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
У статті 22 коментованого Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Серед них немає права на звернення до суду учасниками бойових дій та/або особами, прирівняним до них зі звільненням від сплати судового збору, зокрема, з вимогою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо правильності і повноти визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, навіть за умови, що позивач є учасник бойових дій.
Сформовані позивачем вимоги є способом захисту в судовому порядку права особи, що виникли у зв'язку з перебуванням у відставці судді та отриманні ним щомісячного довічного грошового утримання.
Спірний зміст таких правовідносин між позивачем і відповідачем не пов'язаний із статусом ОСОБА_1 як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 в провадженні №11-795заі19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85412901) та в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 і 06.05.2020 справі №9901/70/20 в провадженні №11-128заі20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88739880; http://reyestr.court.gov.ua/Review/89180574).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином, з системного аналізу та структури положень Закону України "Про судовий збір" вбачається, що учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору виключно при зверненні до суду за захистом своїх прав саме як учасника бойових дій. Однак заявлені позивачем позовні вимоги пов'язані з порушенням його прав, не як учасника бойових дій, а як судді у відставці, щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Відтак, в даному випадку, правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду із вимогами "щодо визнання дій протиправними та зобов'язання видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021, 2022, 2023, та 2024 роки" на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" немає.
Суд вказує, що судові витрати, за змістом частин 1 та 2 статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частин 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
В даному випадку позивач просить:
1) визнати протиправними дій щодо відмови відповідача у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи:
- з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2 270,00 гривень (перша позовна вимога);
- з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2 481,00 гривень (друга позовна вимога);
- з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 2 684,00 гривень (третя позовна вимога);
- з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірі 3 028,00 гривень (четверта позовна вимога).
2) зобов'язати відповідача видати чотири довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, з розрахунку прожиткового мінімуму в розмірах 2 270,00 гривень за 2021 рік, 2 481,00 гривень за 2022 рік, 2 684,00 гривень за 2023 рік і 3 028,00 гривень за 2024 рік та регіонального коефіцієнту 1.1 і надбавки за вислугу років - 60%.
Враховуючи те, що кожна із позовних вимог має окремий і самостійний предмет перевірки і доказування, вказані позовні вимоги суддя вважає 4 позовними вимогами немайнового характеру.
Враховуючи положення частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в загальному розмірі 4 844,80 гривень (4 х 1 211,20 гривень = 4 844,80 гривень).
Як свідчать матеріали позовної заяви позивач не надав суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4 844,80 гривень, відтак позивачу слід сплатити судовий збір в розмір 4 844,80 гривень.
Зважаючи на вказане, позовну заяву в цій частині подано без додержання вимог частини 3 статті 161 КАС України.
За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання видати довідки, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема необхідно:
- надати (долучити) до позовної заяви платіжне доручення (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 4 844,80 гривень.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чуприна О.В.