28 березня 2024 року Справа № 160/810/24 ЗП/280/4/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровського окружного адміністративного суду,
Державної судової адміністрації України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), у якому позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо непроведення повного розрахунку та виключенні зі штату суду позивача, а саме невиплату у повному обсязі суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2270 грн у 2021 році, 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році;
2) зобов'язати відповідача 1 здійснити повний розрахунок при звільненні та виключенні зі штату суду шляхом нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2270 грн у 2021 році, 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, з урахуванням виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо незабезпечення відповідача 1 в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги позивачу за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2270 грн у 2021 році, 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році;
4) зобов'язати відповідача 2 забезпечити відповідача 1 бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги позивачу за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2270 грн у 2021 році, 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році;
5) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 117 від 11.12.2023 розміру суддівської винагороди позивача станом на 11.12.2023, обчисленого, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;
6) зобов'язати відповідача 1 видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 11.12.2023 з обчислення суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.12.2023 позивача відраховано зі штату Дніпропетровського окружного адміністративного суду із виплатою компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки та із виплатою вихідної допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено законом. Крім того, вказує, що протягом 2021-2022 років та з 01.01.2023 до 11.12.2023 включно суддівська винагорода виплачувалась із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Також позивачу Дніпропетровським окружним адміністративним судом була видана довідка про суддівську винагороду для щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому остання обчислена, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Вважає протиправними застосування обмежень при нарахуванні належних виплат за вказаний період, а також обчисленні суддівської винагороди при складанні довідки про суддівську винагороду для щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з чим звернулась до суду.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
13.02.2024 від Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7299), у якому представник зазначає, що норма частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадовою окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює конкретного розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Відтак необхідно враховувати положення інших нормативно-правових актів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадової окладу судді. Такі норми доповнюють частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і становлять єдину спеціальну норму, якою визначається розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної норми є відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», статтями 7 яких установлено у 2021-2023 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, крім іншого, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базовою розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Представник відповідача 1 зауважує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не змінював складові для визначення базового розміру посадового окладу судді, а лише запроваджує розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді. Доводи про те, що суддівська винагорода не виплачена відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є помилковими, оскільки ця норма визначає лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, тоді як конкретний розмір прожиткового мінімуму визначається нормами закону про Державний бюджет України на відповідний рік. За таких обставин, визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в свою чергу буде другим множником у формулі розрахунку суддівської винагороди, є виключним повноваженням Верховної Ради України. Представник зазначає, що до теперішнього часу відповідні положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не визнані неконституційними, тому підстави для їх незастосування відповідачем 1 відсутні. З огляду на викладене, на думку представника відповідача 1, дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди із застосуванням на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розрахункової величини “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді” з 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 2102,00 грн відповідають положенням законодавчого регулювання. Крім того, представник вважає необґрунтованими вимоги щодо видачі оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 (Державна судова адміністрація України) про розгляд справи повідомлений належним чином, проте заяви про визнання позову або відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило. Витребувані ухвалою суду від 29.01.2024 відповідачем 2 також не надано.
Відтак, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 адміністративну справу №160/810/24 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії передано голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для визначення підсудності цієї справи.
Розпорядженням від 10.01.2024 виконуючий обов'язки Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду передав до Третього апеляційного адміністративного суду справу №160/810/24 для визначення підсудності.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 справу №160/810/24 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії вирішено передати за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
24.01.2024 матеріали адміністративної справи № 160/810/24 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду за вх. № 3737.
Ухвалою від 29.01.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від Дніпропетровського окружного адміністративного суду інформацію про розмір нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 ОСОБА_1 суддівської винагороди із зазначенням її складових та розміру застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення розміру суддівської винагороди; інформацію про розмір нарахованої та виплаченої допомоги на оздоровлення у вказаний період, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги (із зазначенням розміру застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб); витребував від Державної судової адміністрації України інформацію про розмір бюджетних асигнувань, якими забезпечувався Дніпропетровський окружний адміністративний суд для проведення видатків з виплати суддівської винагороди, у тому числі й ОСОБА_1 , за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 з урахуванням вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (відповідний кошторис).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Указом Президента України від 02.06.2007 № 485/2007 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п'ять років (а.с.9-10).
Постановою Верховної Ради України від 24.05.2012 № 4860-VI суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 обрано безстроково (а.с.11).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 № 1129/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.12-13).
Наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 № 748-к ОСОБА_1 , суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду, 11.12.2023 відраховано зі штату суду. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності наказано виплатити компенсацію за невикористані 3 календарні дні щорічної відпустки за вислугу років за період роботи 26.09.2023 - 11.12.2023; компенсацію за невикористані 20 календарних днів додаткової соціальної відпустки як матері, яка сама виховує дитину за 2022 та 2023 роки; вихідну допомогу в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою (а.с.14).
На підставі наказу № 748-к від 11.12.2023, рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 № 1129/0/15-23 ОСОБА_1 видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 11.12.2023 № 117, за змістом якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 117291,60 грн, у тому числі, посадовий оклад 75672,00 грн, доплата за вислугу 40% - 30268,80 грн, доплата за науковий ступінь 15% - 11350,80 грн (а.с.15).
Відповідно до інформаційної довідки від 08.01.2024 № 03-05, виданої Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у період 01.01.2021-31.12.2023 базовий розмір посадового окладу судді розрахований, виходячи з прожиткового мінімуму 2102,00 грн, встановленого абз.5 ст.7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (а.с.23).
На думку позивача, відповідачем неправильно розраховано суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, суми компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідну допомогу, а також неправильно складено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при виключенні зі штату суду, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з адміністративним позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
Статтею 4 Закону №1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів (стаття 136 Закону №1402-VIII).
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до частини першої статті 143 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
Отже, розмір вихідної допомоги, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток та посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі -№ 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Приписами статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Слід зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Разом з цим, Закони про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Однак, означені Закони не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 13.09.2023 року у справі № 240/44080/21, від 21.09.2023 у справі № 380/25627/21, від 18.10.2023 у справі № 400/12428/21, від 17.10.2023 у справі № 280/117/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановленого на 01 січня відповідного року на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1082-IX та Закону № 1982-IX, була неправомірною.
Суд підкреслює, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону № 1402-VIII, а тому позивач має право на перерахунок та виплату недоотриманих сум винагороди, яка повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2270,00 грн, на 01.01.2022- 2481,00 грн, 01.01.2023- 2684,00 грн.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду ОСОБА_1 , а саме не нарахування та невиплату у повному обсязі суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
З урахуванням викладеного та виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що належним та ефективним захистом порушеного права є зобов'язання відповідача 1 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн, з урахуванням виплачених сум.
Слід зазначити, що справляння і сплата обов'язкових податків і зборів із заробітної плати є відповідним обов'язком роботодавця як податкового агента, а тому відповідні нарахування мають бути здійснені з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
Засади та порядок фінансування судів установлені статтями 148, 149 Закону №1402-VIII.
Так, частинами третьою, четвертою статті 148 Закону №1402-VIII установлено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України . Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
За приписами частини першою статті 149 Закону №1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 151 Закону № 1402-VІІІ Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Підпунктами 2 та 7 частини першої статті 152 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що Державна судова адміністрація України забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.
З вищевикладеного слідує, що головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України, а Дніпропетровський окружний адміністративний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
За визначенням пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження, а за змістом пункту 7 цієї частини бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Повноваження та види розпорядників бюджетних коштів визначені статтею 22 БК України, відповідно до частини першої якої за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, Державна судова адміністрація України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників (пункт 1 частини другої статті 22 БК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством (пункт 4).
Частиною першою статті 23 БК України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України
Отже, зважаючи на положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII у системному взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі на 2021-2023 роки.
Згідно з частиною першою статті 47 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
За приписами частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Пунктом 2 цього Положення закріплено, що ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів.
Згідно пункту 3 Положення територіальні управління ДСА України є її територіальними органами.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону України № 1402-VIII, у зіставленні з положеннями частин першої, другої та п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України.
Докази, що у спірних правовідносинах Державна судова адміністрація України виконала свої повноваження для забезпечення виплати позивачці суддівської винагороди обчисленої із урахуванням прожиткового мінімуму величиною у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн та у 2023 році - 2684,00 грн, відсутні.
Суд зауважує, що не є спірним незабезпечення фінансування Державною судовою адміністрацією України виплати належної позивачу суддівської винагороди з 2021 року у повному обсязі.
Отже, невиплата позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення в повному обсязі пов'язана з бездіяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону №1402-VIII) як суб'єкта владних повноважень, бездіяльністю якого порушено права позивача.
З урахуванням статусу ДСА України, як головного розпорядника бюджетних коштів та учасника бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 280/788/19 дійшов висновку про правильність рішення судів у спорі "щодо розміру суддівської винагороди", яким зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування розпорядника коштів нижчого рівня з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого для виконання рішень судів на користь суддів, для проведення виплати судді недоотриманих сум суддівської винагород.
З огляду на правові висновки Верховного Суду, предмету позову та встановлених у цій справі обставин, суд уважає, що пред'явлені до ДСА України позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо незабезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати позивачу суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
При цьому, ДСА України, яка здійснює фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, у межах повноважень, установлених законом, має забезпечити Дніпропетровський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати позивачу суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги позивачу за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
Згідно з вимогами частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Положеннями пунктів другого, четвертого розділу І, пункту другого розділу ІІ, пункту третього розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, передбачено, що заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку.
До заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що довічне грошове утримання судді у відставці призначається у розмірі, обчисленому виходячи з суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці, що видана судом, з якого суддя вийшов у відставку.
Судом встановлено, що 11.12.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано довідку № 117 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка має враховуватися при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 складає 117291,60 грн, у тому числі, посадовий оклад 75672,00 грн, доплата за вислугу 40% - 30268,80 грн, доплата за науковий ступінь 15% - 11350,80 грн.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб.
Суд зазначає, що у цій довідці враховано суддівську винагороду, обчислену, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн: 30 х 2102 грн х 1,2 (регіональний коефіцієнт) = 75672,00 грн.
Таким чином, при складанні довідки від 11.12.2023 № 117 Дніпропетровський окружний адміністративний суд при визначенні розміру посадового окладу позивача застосував величину прожиткового мінімуму, що встановлена абзацом п'ятим статті 7 Закону № 2710-IX - 2102,00 грн, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн, що передбачена абзацом четвертим статті 7 Закону № 2710-IX.
Оскільки в межах розгляду цієї справи судом встановлено протиправність обчислення суддівської винагороди позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 117 від 11.12.2023 розміру суддівської винагороди позивача станом на 11.12.2023, обчисленого, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн та зобов'язання відповідача 1 видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 11.12.2023 з обчислення суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, встановленому статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - підлягають задоволенню.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо непроведення повного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду ОСОБА_1 , а саме не нарахування та невиплату у повному обсязі суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
Зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 11.12.2023 включно, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги з їх обчисленням виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Дніпропетровський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової соціальної відпусток, вихідної допомоги позивачу за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн.
Визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 117 від 11.12.2023 розміру суддівської винагороди ОСОБА_1 станом на 11.12.2023, обчисленого, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
Зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 11.12.2023, розмір якої розрахований, виходячи з посадового окладу судді, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач 1 - Дніпропетровський окружний адміністративний суд, місцезнаходження: вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро, 49089; код ЄДРПОУ 34824364.
Відповідач 2 - Державна судова адміністрація, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.03.2024.
Суддя К.В.Мінаєва