Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/368/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.,
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Рацин Ю.Ю.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Берегівського району про стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Королівської селищної ради Берегівського району, в якому просить: стягнути з Королівської селищної ради (ЄДРПОУ 04349283) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 січня по 30 листопада 2020 року, середній заробіток за невикористану відпустку та вихідну допомогу на загальну суму 201 802,30 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позивачем при поданні позовної заяви подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, згідно якої просить поновити пропущений строк звернення до суду з огляду на те, що спір про стягнення невиплаченої заробітної плати розглядався у справі 260/68/21. Вказує, що 18.09.2023 припинено розгляд справи про стягнення невиплаченої заробітної плати, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду на основі висновків апеляційного суду у справі №260/68/21 про необхідність вирішення спору стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалу Верховного суду від 18.09.2023 про відмову у відкритті касаційного провадження позивачем отримано 27.09.2023, а тому позивачем подано позовну заяву в передбачений законом строк.
У підготовчому засіданні позивач та його представник підтримали заяву про поновлення строку звернення до суду та просили таку задовольнити.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання у його відсутності.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 згаданої статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення згаданим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 згаданого Кодексу.
Так, строки звернення до суду у трудових спорах встановлюються статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Відповідно до частини 2 вказаної статті із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №260/230/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та Королівська селищна рада Виноградівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення: визнано протиправним та скасовано рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 07 лютого 2019 року № 420 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови».
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №260/230/20 набрало законної сили 25.10.2022.
Тобто з моменту набуття законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №260/230/20 у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В той же час, із відповідним адміністративним позовом представник позивача звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду 25 січня 2024 року.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В обгрунтування пропуску позивачем строку звернення до суду позивач вказує що звертався до суду про стягнення заборгованості по заробітній платі у справі 260/68/21.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі №260/68/21 позов ОСОБА_1 до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області та Королівської селищної ради Виноградівського району Закарпатської області про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні задоволено частково: стягнуто з Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня по листопад 2020 року в сумі 72881,13 грн із утриманням податків та інших обов'язкових платежів, у задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовлено.
Однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі №260/68/21 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року по справі № 260/68/21 та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області про визнання дій та бездіяльності протиправними.
У вищевказаній постанові апеляційний суд прийшов висновку, що оскільки повноваження ОСОБА_1 припинені 07.02.2019, то відповідно такого слід вважати звільненим, а відтак з цього часу відсутні підстави для нарахування та виплати заробітної плати позивачу.
З цього приводу суд вказує, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, не можна визнати обставину щодо звернення до суду в інший неналежний спосіб як підставу для поновлення строку звернення до суду.
Суд, вважає необхідним відмітити, що неправильний спосіб захисту не може оправдувати дії позивача спрямовані на поновлення строку для звернення до суду вже у даній справі.
Судом не встановлено будь-яких обставин, які не залежали від волі позивача та ускладнили звернення позивача до суду у визначений строк.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що було пропущений з поважних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Водночас суд акцентує увагу на тому, що ті факти про які, позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборними обставинами, з підстав яких позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
З огляду на викладене, згідно вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, позов слід залишити без руху та надати позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності причин пропуску такого з підстав інших, ніж ті, які зазначені позивачем у заяві, що розглядається, у випадку їх наявності, а також надати належні та допустимі докази щодо підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з підстав інших, ніж ті, які зазначені позивачем у заяві, що розглядається, у випадку їх наявності, та доказів поважності причин його пропуску.
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Берегівського району про стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати позивачеві строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 28.03.2024 року.