про залишення позовної заяви без руху
28 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/5355/24
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3 028 грн.
Так, позивач за змістом позовних вимог просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000614/2 від 02.10.2023 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2023/006750 від 02.10.2023.
Водночас, суд враховує те, що згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.
Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000614/2 від 02.10.2023 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд зазначає, що ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі №380/10501/22.
Отже, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1 відсоток від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, вимога про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в свою чергу, має немайновий характер.
Отже, позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №18127 від 14.03.2024 про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду докази сплати (доплати) судового збору за позовну заяву, яка містить вимогу немайнового та майнового характеру, розраховану з урахуванням вищезазначених висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб, який зазначений в цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович