Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2024 року Справа№200/419/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкту владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення суду від відповідача отримав індексацію грошового забезпечення. Проте компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації здійснено не було, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами відповідач отримав, проте відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Згідно із ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 29.07.2017 по 28.07.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач звільнений з військової служби в запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2020 № 241. Виключений зі списку особового складу та всіх видів забезпечення.
12.12.2020 позивач звернувся із письмовою заявою до командира військової частини НОМЕР_1 , в якій просив провести індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
Не отримавши індексації грошового забезпечення, звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі №200/4798/21 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби з 29.07.2017 по 28.07.2020. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.07.2017 по 28.07.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 29.07.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 28.07.2020 - березень 2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання даного рішення, відповідачем нараховано та 15.11.2021 та 17.01.2022 двома платежами, виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.07.2017 по 28.02.2018 включно в сумі 28557,62 грн. (з урахуванням утриманого військового збору 1,5%), що підтверджується додатком №6 до позовної заяви.
Сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн.
Проте за період з 01.03.2018 по 28.07.2020 відповідачем виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 3504,68 грн., яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.
Відповідачем не виплачено індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць на загальну суму 128999,43 грн.
Позивач не погодившись з такими діями відповідача, тому знову звернувся з позовом до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.07.2020 включно відповідно до приписів абз. 3, 4, 5, 6 п.5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.07.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року із урахуванням абз.4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Рішення у справі № 200/4260/22 набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 14.06.2023.
Для виконання судового рішення позивачем отримано виконавчий лист, який направлено до Бахмутського ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ, 01.08.2023 відкрито виконавче провадження №72393913.
22.12.2023 на виконання рішення суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.07.2020 у сумі 116577,69 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.12.2023 № TTDAVJKHPTI4MB5B.
Представник позивача вказує, що відповідачем в порушення ст. 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).
Ст.1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі страхових виплат). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом соціального страхування) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом ст. 4 Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Під час судового розгляду вказаної категорії справ суд застосовує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а.
Так, Верховний Суд дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
З наведеного слідує, що у випадку коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Отже, компенсація втрати частини доходів у разі порушення строків виплати страхових виплат пов'язана з фактичною виплатою заборгованості пенсії за відповідний місяць.
Як було зазначено вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 200/4260/22, яке набуло законної сили, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.07.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року із урахуванням абз.4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
На виконання рішення суду, відповідачем проведено нарахування індексації, втім відповідачем не сплачено компенсацію втрати частини доходу за зазначений період.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання рішення суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання рішення суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22 - відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій у справах пов'язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (Місце реєстрації (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкту владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 22.12.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі №200/4260/22, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова