Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2024 року Справа№200/450/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.01.2024 №914270162657;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.12.2022, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн., та застосуванням положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В обґрунтування позову зазначено наступне.
Не погодившись обчисленням розміру пенсії позивач звернувся ГУ ПФУ в Донецькій області через веб-портал ПФУ із заявою від 15.01.2024 про перерахунок розміру пенсії. В якій просив перерахувати призначену пенсію за віком, із застосуванням показника Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019- 2021 роки, в розмірі 10846,37 грн., та застосуванням положення ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Миколаївській області (відповідач по справі), та було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії, в зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку зазначених у заяві.
З цих обставин позивач змушений звернутися до суду для визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову у перерахунку пенсії від 19.01.2024 №914270162657 та зобов'язання вчинити певні дії. Вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано відзив на позов, у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
На виконання рішення суду від 10.04.2023 по справі № 200/360/2023, з 22.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
15.01.2024 заявник звернувся із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно Закону № 1058-IV, а саме зміна виду розрахунку. Також позивачем долучено заяву довільної форми з проханням переглянути рішення переведення на пенсію за віком на пільгових умовах з 20.12.2022 на умовах, які містяться у вищезазначеній заяві.
19.01.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 15.01.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення № 914270162657 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 15.01.2024.
Вважає, що підстави для проведення перерахунку позивачу та перегляду раніше прийнятих рішень іншими управліннями - відсутні, а вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши документи позивача додані до заяви від 15.01.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області дійшло висновку, що оскільки рішення про перерахунок пенсії Позивача, а саме переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.12.2022 року та обчислення розміру пенсії за наслідками проведення вказаного перерахунку приймалось іншим територіальним органом, а саме Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області, підстави для перегляду раніше прийнятих рішень іншими управліннями відсутні.
Ухвалою суду від 30 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/450/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 .
20.12.2022 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою № 1976 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 1 відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 року № 914270162657 в перерахунку пенсії було відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком 1 - 20 років.
Рішенням суду Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940, юридична адреса: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83-А), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл. Соборна 3) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022 - задоволено повністю.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.12.2022 № 914270162657 про відмову ОСОБА_1 в переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком - визнано протиправним та скасовано.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності а пенсію за віком, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 16.01.2007 по 20.12.2022 з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
На виконання рішення суду від 10.04.2023 по справі № 200/360/2023, з 22.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
15.01.2024 позивач звернувся із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно Закону № 1058-IV, а саме у заяві (довільної форми) просив:
«перерахувати розмір пенсії за віком із застосовуванням показника Зс-середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн»;
«перерахувати призначену пенсію у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».
19.01.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 15.01.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення № 914270162657 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 15.01.2024. У рішенні зазначено, що рішення прийняті територіальними органами Пенсійного фонду України за результатами розгляду заяв про призначення/перерахунок, відмову в призначенні/перерахунку, можуть бути оскаржені до Пенсійного фонду України, або в судовому порядку. Підстави для перегляду раніше прийнятих рішень іншими управліннями відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Ст. 10 Закону № 1058 гарантує право вибору пенсійних виплат.
Так, у вказаній статті зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 травня 2023 року.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на веб-порталі або засобами Порталу Дія.
Перелік документів які можуть бути додані до заяви про призначення пенсії за віком, встановлений пунктом 2.1 Порядку № 22-1, зокрема відповідно до підпункту 2 цього пункту до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі-Порядок № 637). Пункт 5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Пунктом 4.10 Порядку 22-1 встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З урахуванням вимог Порядку №22-1, суд приходить до наступних висновків:
з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;
після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;
виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення № 914270162657 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви позивача від 15.01.2024.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Так, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідач посилається, на те, що рішення прийняті територіальними органами Пенсійного фонду України за результатами розгляду заяв про призначення/перерахунок, відмову в призначенні/перерахунку, можуть бути оскаржені до Пенсійного фонду України, або в судовому порядку. Підстави для перегляду раніше прийнятих рішень іншими управліннями відсутні.
Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації обставин які завадили відповідачу розглянути заяву про перерахунок пенсії позивача із застосовуванням показника Зс-середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн та у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність із наведенням правових підстав та, відповідно мотивів відмови у перерахунку пенсії. Відповідачем не зазначено в чому полягає відмова у перерахунку пенсії згідно заяви від 15.01.2024, із зазначенням правових підстав.
Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.
Відтак, враховуючи те, що відповідачем по суті не розглядалось питання щодо перерахунку пенсії із застосовуванням показника Зс-середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн та у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд приходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.01.2024 року №914270162657, прийняте відповідачем за заявою позивача про призначення пенсії від 15.01.2024 року.
Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про перерахунок пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про перерахунок пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновок суду про протиправність бездіяльності пенсійного органу ґрунтується на тому, що вона не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованою та не може вважатися добросовісною і розсудливою.
Під час перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Миколаївській області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів та матеріалів його пенсійної справи.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення належить також застосувати такі способи захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами є ГУ ПФУ в Миколаївській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії від 15.01.2024 року та прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії.
Отже, саме на ГУ ПФУ в Миколаївській області суд покладає обов'язок повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії.
В даному випадку для встановлення належного відповідача визначальним є те, структурний підрозділ якого пенсійного органу розглядав заяву про перерахунок пенсії від 15.01.2024 та прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, а не те, в якому пенсійному органі перебуває електронна пенсійна справа заявника, чи де проживає заявник.
Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області, не здійснювало розгляд заяви від 15.01.2024, не проводило розрахунку пенсії за цією заявою, не приймало рішення про перерахунок пенсії за наслідками розгляду заяви від 15.01.2024, а тому відсутні правові та фактичні обставини для визнання протиправними його дій (рішень) чи бездіяльності та для покладання на нього певного обов'язку щодо перерахунку пенсії.
Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення (перерахунку) пенсії.
Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення (перерахунок) пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення (перерахунок) пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку, слід: зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.12.2022, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн., та застосуванням положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що дані вимоги наразі є передчасними, оскільки повторний розгляд заяви позивача не відбувся, станом на дату ухвалення рішення у суду відсутні підстави вважати, що при повторному розгляді заяви позивача від 15.01.2024 пенсійним органом не буде прийняте рішення про перерахунок пенсії.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
Позовна заява подана через підсистему “Електронний Суд”.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3, 8 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса вул.Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у перерахунку пенсії від 19.01.2024 № 914270162657.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.01.2024 щодо застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн., та застосуванням положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Повне судове рішення складено 29.03.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька