27 березня 2024 року Справа 160/7575/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
22.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 22.03.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області: №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн. якими ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 21.11.2023 року за попередньою реєстрацією позивача: м. Дніпро, вул. Вологодська, 84, надійшов лист від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який було відправлено засобами поштового зв'язку 16.11.2023 року, в якому знаходились наступні податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: 1). які є власниками об'єктів житлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837100-2413-0464-UA12020010000033698, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_1 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 4680,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837092-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 28 306,10 грн.; від 31.10.2023 року №0837095-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 29 200,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837104-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 29 550,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837091-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 756,15 грн.; від 31.10.2023 №0837094-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 960,60 грн.; від 31.10.2023 року №0837102-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1040,65 грн.; від 31.10.2023 року №0837093-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: Кіровоградська обл., Добровеличківський район., с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, 70-Д, податковий період 2020, сума зобов'язання - 1032,92 грн.; від 31.10.2023 №0837096-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 1312,20 грн.; від 31.10.2023 №0837103-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1421,55 грн.; які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: Кіровоградська обл., Добровеличківський район., с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, 70-Г, податковий період 2022, сума зобов'язання - 73495,50 грн.
Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем, згідно ст. 56 Податкового кодексу України в порядку адміністративного оскарження 27.11.2023 року було подано скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, залишено без змін податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 73 495,50 грн. Решта податкових повідомлень-рішень скасовано. При цьому, жодних спростувань позиції позивача щодо підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, які залишені в силі, податковим органом наведено не було. Податковим кодексом України чітко визначено, що обчислення суми податку з об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Позивач, фізична особа та платник податків з 19.01.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 19.01.2018 року. Довідку про присвоєння позивачу індивідуального податкового номеру також видано податковим органом за місцем моєї реєстрації і станом на сьогодні при реєстрації в електронних системах, в тому числі і в Електронному суді за цифровим підписом значиться моє місце реєстрації - с. Братолюбівка Кіровоградської області. З яких мотивів виходило ГУ ДПС у Дніпропетровській області виносячи відносно позивача податкові повідомлення-рішення, позивачу не відомо.
Отже, в порушення пункту 266.1 ст. 266 ПК України ГУ ДПС у Дніпропетровській області як неуповноваженим на це органом, винесено означені податкові повідомлення-рішення, оскільки, в даному випадку є уповноваженим органом ГУ ДПС у Кіровоградській області, так як майно і моя податкова реєстрація знаходяться саме там. До того ж, податкові повідомлення-рішення складені 31.10.2023 року та були направлені органом податкової служби в листопаді 2023 року за 2020, 2022 податкові періоди, а отже є такими, які складені та направлені в порушення норм підпункту 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України. В даному випадку, контролюючий орган при визначенні податкового зобов'язання повинен був дотримуватись приписів підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути винесено до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Посилання відповідача на статтю 102 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки положення останньої щодо можливості визначення контролюючим органом платнику податків суми грошових зобов'язань протягом 1095 днів після граничного строку сплати грошових зобов'язань є загальною по відношенню до положень статей 265, 266, зокрема підпункту 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, 286, зокрема пункт 286.5 цієї статті Податкового кодексу України, які єспеціальними та мають переважне застосування.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 25.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
У справі, що розглядається, спірним питанням є додержання ОСОБА_2 строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення після проведення процедури адміністративного оскарження.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою цієї статті установлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною другою цієї статті визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. Зі змісту якої слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Згідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Дана норма встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З матеріалів справи убачається, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, за результатом якої Державною податковою службою України прийнято рішення від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, залишено без змін податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 73 495,50 грн. Решта податкових повідомлень-рішень скасовано.
Однак, позивач звернувся до суду із цим позовом 22.03.2024 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.03.2024 року), тобто з пропуском строку, визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що у цій справі предметом позову є оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу щодо нарахування грошового зобов'язання, після використання процедури адміністративного оскарження, а тому строк звернення до суду становить один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Так, згідно із пунктом 56.17.3 цієї статті Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Суд наголошує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Проте, коли саме отримано таке рішення (дата) позивач не зазначає.
При цьому, докази щодо отримання рішення про результати розгляду скарги від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 ДПС України позивач до суд не надав.
Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску позивач не надав.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження, із зазначенням дати отримання рішення про результати розгляду скарги від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 та відповідних доказів отримання такого рішення.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник