29 березня 2024 року Справа 160/7691/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
За змістом ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2024 року встановлено у розмірі 3028,00грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином, сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 1211,20 грн.
В позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви. При цьому, посилається на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
З огляду на наведене, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що КАС України не встановлює альтернативних способів здійснення адміністративного судочинства окрім позовного провадження.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
П.1 ч. 1 ст.3 цього Закону встановлює, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Також цей закон встановлює вичерпний перелік випадків, коли судовий збір не справляється (ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»):
1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
12-1) заяви про видачу обмежувального припису;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;
15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
17) позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
18) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України;
19) позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.
З огляду на вказане, слід також додатково роз'яснити, що законодавець у п.1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» фактично відокремлює позовну заяву та іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством.
При цьому, за приписами пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється саме за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а не позовної заяви.
Тобто, вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
На користь цього твердження свідчить також положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Втім, в даному випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону України «Про судовий збір», адже позивачем не заявлено відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що його майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
Суд також звертає увагу, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст.56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17, ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 640/109/19.
Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал квитанції про сплату судового збору, наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:
надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу "судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)".
Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.
У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова