29 березня 2024 рокуСправа №160/5654/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №047150020456 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.12.2023 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 31.10.1989 року по 17.06.1994року - на посадах слюсаря ремонтного та машиніста-обхідника з котельного устаткування у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМітал Кривий Ріг»;
з 17 грудня 2022 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1- 5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення суду від 22.05.2023р. в справі № 160/4338/23 пенсійним органом повторно розглянута заява позивача про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Прпо загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за результатом чого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 047150020456 від 26.12.2023р. Позивач не погоджується з таким рішенням, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 відкрито провадження у справі №160/5654/24 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.03.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.03.2024р.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.03.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.03.2024р.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , 23.01.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №047150020456 від 27.01.2023 року про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
ОСОБА_1 оскаржив рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047150020456 від 27.01.2023 р. до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року у справі №160/4338/23 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову позивачу у призначенні пенсії №047150020456 від 27.01.2023.
зобовязано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 роботи періоди роботи: з 12.03.2008 по 24.10.2008, з 19.02.2010 по 15.03.2010, з 16.03.2010 по 30.11.2010, період навчання з 21.08.1986 по 30. 09.1987 та з 01.10.1989 по 17.06.1994.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зареєстровану за №348, та прийняти обгрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
На виконання рішення суду від 22.05.2023 року у справі №160/4338/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.01.2023р. про призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за результатом чого пенсійним органом винесено рішення від 23.12.2023р. № 047150020456.
Так, згідно рішення від 23.12.2023р. № 047150020456 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Додатково повідомлено, що згідно наданих до заяви документів, страховий стаж позивача становить - 29 років 10 місяців 5 днів, пільговий за Списком №2 становить - 8 років 8 місяців 26 днів.
Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 23.12.2023р. № 047150020456 як таке, що прийнято необґрунтовано та яке порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 2 ч.2 ст. 114 Закону України № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. б) ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтю 13 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Відповідно до резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Тобто, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: п. «б» ст.13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника стажу 25 років відповідно до п. «б» ст.13 №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, та стажу 30 років відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи положення частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли величина показника стажу має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 25 років.
Критерії законності рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень встановлені законодавцем у приписах частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на суб'єкта владних повноважень частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наведеного слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування "баланс вірогідностей".
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, суд констатує, що обрані відповідачами, у даному випадку, мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між чинними актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.
Таким чином, право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 у позивача виникає за таких умов: після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається з оскаржуваного рішення від 26.12.2023р. № 047150020456 ОСОБА_1 має страховий стаж 29 років 10 місяців 5 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 13 років 4 місяці 14 днів.
Отже, пенсійним органом безпідставно було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.12.2023р. №047150020456 підлягає скасуванню.
В той час, суд звертає увагу на заявлені позивачем вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 31.10.1989 року по 17.06.1994року на посадах слюсаря ремонтного та машиніста-обхідника з котельного устаткування у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМітал Кривий Ріг».
Суд вирішуючи питання зарахування позивачу періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2 з 31.10.1989 року по 17.06.1994 року, виходить з наступного.
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 в спірний період з 31.10.1989 року по 17.06.1994 р. працював слюсарем ремонтним, машиністом-обхідником з котельного устаткування, наведена обставина також підтверджується уточнюючою довідкою від 13.01.2023р. за №1451-105, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на посадах що передбачена Списком № 2.
З огляду на наведене, період роботи позивача, заявлений в позові, а саме: з 31.10.1989 року по 17.06.1994року - на посадах слюсаря ремонтного та машиніста-обхідника з котельного устаткування у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМітал Кривий Ріг» підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1- 5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Крім того, на виконання даного рішення пенсійний орган повинен буде здійснити розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням спірних періодів роботи.
З огляду на наведене, вказана вимога не підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1- 5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020, подану 23.01.2023р., з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для захисту прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
На підставі ст.. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 605,60 грн. з кожного в рівних частинах.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22В, м. Луцьк, 43026, і.к. 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047150020456 від 26.12.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 31.10.1989 року по 17.06.1994року на посадах слюсаря ремонтного та машиніста-обхідника з котельного устаткування у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМітал Кривий Ріг».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1- 5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020, подану 23.01.2023р., з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін