12 лютого 2024 рокуСправа №160/32154/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/32154/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 00032684), Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» (49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи 08805223), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно відмовили позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позовну заяву. Проте, відповідачі своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористались.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні МВС України в Дніпропетровській області з 01.09.1995 по 26.04.2013.
На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 26.04.2013 №107 о/с по особовому складу майора міліції ОСОБА_1 звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням).
Згідно послужного списку №М-037379 вислуга років позивача на день звільнення: календарна - 17 років 7 місяців 25 днів, пільгова - 23 роки 3 місяці 25 днів.
15.11.2022 позивач звернувся із заявами до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», з проханням оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і надав необхідні документі, а саме: заяву про призначення пенсії, копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію трудової книжки, заяву про виплату пенсії ОУ АТ «Ощадбанк».
Листом-відповіддю ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.12.2022 №1/Г-4501/103/Лк-2022, та листом-відповіддю сектору соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24-6107 від 29.12.2022 позивачу було фактично відмовлено, посилаючись на переписку між цими підрозділами щодо отримання належних документів, та відсутність законних підстав для отримання права на призначення пенсії у зв'язку з тим, що обов'язковою умовою на день звільнення є наявність саме 21 років 6 місяців календарної вислуги років ОСОБА_1 , а не пільгових.
25.01.2022 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», в якій позивач просив визнати протиправними дії (бездіяльність) Ліквідаційної комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні всіх необхідних документів, подання про призначення пенсії та направленні матеріалів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, та зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, та Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», оформити ОСОБА_1 необхідні документи та подання про призначення пенсії і направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для розгляду питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №160/1312/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №160/1312/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 в адміністративній справі №160/1312/23 скасовано та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області щодо розгляду та вирішення по суті питань, порушених у заявах ОСОБА_1 від 07.11.2022 та від 09.11.2022 (зареєстровано 15.11.2022). Зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2022 (зареєстрована 15.11.2022), з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2022 (зареєстрована 15.11.2022), з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. У задоволені решти позову відмовлено.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №160/1312/23 набрала законної сили 21.06.2023.
18.07.2023 позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №160/1312/23.
Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.2023 №3951 позивачу повідомлено про те, що на день звільнення зі служби (26.04.2013) вислуга ОСОБА_1 в календарному обчисленні склала 17 років 07 місяців 26 днів, він не досяг 45-річного віку та не мав 25 років страхового стажу, тому, права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону він не має.
Зазначений вище лист направлено позивачу листом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» «Про надання відповіді» від 24.11.2023 №33/24-4024.
Позивач з такою позицією відповідача не погодився, що й стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.
Як свідчать матеріали справи, вислуга років позивача станом на день звільнення становить: у календарному обчисленні 17 років 7 місяців 25 днів, у пільговому - 23 роки 3 місяці 25 днів.
Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
За приписами статті 17-1 Закону №2262-ХІІпорядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Така можливість передбачена Постановою №393.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Подібний висновок, про застосування постанови №393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років поліцейським, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а.
Верховний Суд дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того колегія суддів Верховного Суду у справі №480/4241/18 наголосила на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Суд наголошує, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше, ніж 21 календарний рік та 6 місяців, а саме: 23 роки 3 місяці 25 днів, що відповідає п. «а» статті 12 Закону № 2262.
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, суд погоджується з твердженням позивача про те, що наявної у нього вислуги років достатньо для обов'язку відповідача направити документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеному в постанові від 09.06.2022 у справі №120/3521/20-а адміністративне провадження №К/9901/18936/21. Так, предметом розгляду зазначеної справи було безпідставне неврахування територіальним органом Пенсійного фонду при обрахунку вислуги років виключно в календарному обчислені.
Крім того, орган, що направляє документи для призначення пенсії відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи відмову відсутністю у позивача необхідної вислуги років у календарному обчисленні та недосягненням 45-річного віку, при цьому, відповідач зобов'язаний обрахувати вислугу позивача у пільговому обчисленні, крім того, пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку, відтак, суд не погоджується з твердженнями, викладеними у листі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.2023 №3951 про те, що на день звільнення зі служби (26.04.2013) позивач не досяг 45-річного віку та не мав 25 років страхового стажу, тому, права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону він не має.
Таким чином, неправомірне застосування відповідачами наведених вище положень законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років.
Згідно із пунктом 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Порядком № 3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
При вирішенні даного спору суд враховує, що позивач фактично оскаржує не бездіяльність, а дії відповідачів щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документів про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 00032684), Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» (49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи 08805223), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» (49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи 08805223) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 12.02.2024.
Суддя О.В. Царікова