15 січня 2024 рокуСправа № 160/26300/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/26300/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
11.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 95125/23 від 07.11.2023), просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.10.2020 за пенсійною справою - 0403025907 (МВС) про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини 12 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з жовтня 2020 року пенсію в основному розмірі 41785,79 грн за вислугу років на підставі частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, враховуючи відповідний оклад за останньою посадою перед звільненням на пенсію, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, тобто, з середнього розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням на пенсію - 59693,99 грн, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити таку пенсію з жовтня 2020 року з урахуванням вже виплачених сум;
- виплату повторно нарахованої пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середнього розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням на пенсію, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в основному розмірі 41785,79 грн здійснювати без обмеження будь-яким максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в поліції на посаді проректора Донецького юридичного інституту МВС України та з 01.10.2020 останньому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначено пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ в розмірі 70% від грошового забезпечення за рівнозначною посадою в органах поліції у розмірі 27955,17 грн з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/3933/21. Позивач наголошує на тому, що під час проходження служби в інституті мав статус поліцейського, оскільки склав присягу поліцейського, мав спеціальне звання поліцейського - полковник поліції, та обіймав посаду поліцейського за весь час проходження служби. На час звільнення на пенсію стаж роботи позивача в міліції та поліції склав повних 32 роки в календарному обчисленні. У зв'язку зі звільненням зі служби в поліції на пенсію за вислугу років Донецьким юридичним інститутом підготовлено та направлено до органів Пенсійного фонду України документи про розмір грошового забезпечення позивача за останні 24 місяці перед звільненням. У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу призначено пенсію в розмірі 27955,17 грн (70% від грошового забезпечення 39935,96 грн), з урахуванням ч. 12 ст. 43 Закону №2262-ХІ. Проте, позивач наголошує на тому, що має право на призначення та виплату пенсії в значно більшому розмірі від суми грошового забезпечення, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, а саме: від суми 59693,99 грн. Відтак, позивач вважає, що щомісячний основний розмір його пенсії повинен складати 41785,79 грн і розраховуватися із загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення, посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби 59693,99 грн, з яких сплачений єдиний соціальний внесок. 11.08.2023 позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій вимагав повторно розглянути подання про призначення йому пенсії та донарахувати з 01.10.2020, та виплачувати пенсію, на яку він має право за законом, а також роз'яснити, чому призначена йому пенсія менша, ніж та, на яку він має право, а також порядок і строки усунення порушення його прав і свобод, гарантованих Конституцією України. Проте, відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача з причин відсутності правових підстав, про що повідомив останнього листами від 11.09.2023 та 26.09.2023. Вважаючи таку позицію відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд” від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31813/23), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.10.2020 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 70% грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Пенсію позивачу обчислено на підставі грошового атестату від 30.09.2020 №223 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 01.10.2020 №111, які надані Донецьким юридичним інститутом МВС України, з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 7400,00 грн; окладу за спеціальним званням 2400,00 грн; 50% надбавки за стаж служби 4900,00 грн; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 25235,96 грн. Всього грошове забезпечення 39935,96 грн. Розмір пенсії 70% від грошового забезпечення складає 27955,17 грн. З 01.10.2020 пенсія позивачу виплачувалася відповідно до вимог статті 43 Закону №2262 в сумі 17120,00 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/3933/21 позивачу здійснено нарахування та виплату пенсії з 01.10.2020 без обмеження максимальним розміром та нараховано доплату за період з 01.10.2020 по 31.07.2021 у сумі 102941,70 грн. Виплата пенсії з 01.08.2021 здійснюється у розмірі 27955,17 грн. Відповідач зауважує, що ним здійснено розрахунок пенсії позивача на підставі нормативно-правових актів в межах повноважень, визначених законом та на підставі документів, наданих Донецьким юридичним інститутом МВС України. Органи Пенсійного фонду не мають компетенції визначати складові грошового забезпечення та розмір грошового забезпечення особи, яка проходить службу, відповідно, позовні вимоги щодо визначення розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсійних виплат є необґрунтованими.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що полковник поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу Національної поліції України від 16.11.2017 №965 о/с “По особовому складу”, відповідно до статті 71 Закону України “Про Національну поліцію” та згідно з Указом Президента України від 09.12.2015 №691/2015 “Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях”, був відряджений із залишенням на службі в поліції до Донецького юридичного інституту МВС України, шляхом звільнення його з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
На підставі наказу Донецького юридичного інституту МВС України від 04.12.2017 №352 о/с “По особовому складу” призначено полковника поліції ОСОБА_1 , прибулого переведенням з ГУНП в Дніпропетровській області, проректором інституту, з 16.11.2017.
Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 30.09.2020 ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” з посади проректора на підставі наказу Національної поліції України від 23.09.2020 №1070 о/с “По особовому складу” та наказу Донецького юридичного інституту МВС України від 30.09.2020 №448 о/с “По особовому складу”.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII.
ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.10.2020 за 32 роки вислуги в розмірі 70% від грошового забезпечення, яке береться для обчислення пенсії: посадовий оклад - 7400,00 грн, оклад за військове звання - 2400,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням - 25235,96 грн, всього: 39935,96 грн. Основний розмір пенсії склав 70% грошового забезпечення - 27955,17 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/3933/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.10.2020 пенсії з обмеженням її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.10.2020 по день початку проведення її виплати без обмеження максимальним розміром.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/3933/21 набрало законної сили 15.06.2021.
11.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив повторно розглянути подання про призначення йому пенсії та донарахувати з 01.10.2020 і виплачувати пенсію щомісячно, в розмірі 29588,99 грн; виплатити заборгованість з пенсії з 01.10.2020 з урахуванням вже виплачених сум; роз'яснити, чому призначена пенсія менша, ніж та, на яку він має право за законом, та порядок і строки усунення порушення його прав і свобод, гарантованих Конституцією України.
Листом від 11.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, зокрема, наступне:
“Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління) на підставі документів, наданих уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України, з 01.10.2020 Вам призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон).
Статтею 43 Закону встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовій (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 12 статті 43 Закону особам з числа, зокрема, начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб з числа, зокрема, начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб” розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
З урахуванням норм чинного законодавства, Головним управлінням для обчислення розміру пенсії враховано посадовий оклад за рівнозначною (аналогічною посадою) в Національній поліції, оклад за спеціальне звання та надбавку за стаж служби у розмірі 50%, що вказані в грошовому атестаті №223, а також додаткові види грошового забезпечення (надбавки за науковий ступінь, за доступ до державної таємниці, за специфічні умови проходження служби та премію), зазначені в довідці про щомісячні додаткові, види грошового забезпечення №111 від 01.10.2022.
Пенсію обчислено згідно з вимогами чинного законодавства, з урахуванням наданих документів та з урахуванням рішення суду, ухваленого на Вашу користь.”.
Листом від 26.09.2023 №46773-34661/П-01/8-0400/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, зокрема, наступне:
“Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на Ваше звернення ВЕБ-04001-Ф-С-23-184868 від 11.08.2023, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. №34661/П-0400-23 від 14.08.2023) повідомляє, що з 01.10.2020 Вам призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262) в розмірі 70% грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Статтею 43 Закону №2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” було передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пенсію Вам обчислено на підставі грошового атестату від 30.09.2020 за №223 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 01.10.2020 за №111, які надані Донецьким юридичним інститутом, з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу - 7400,00 грн; окладу за спеціальним званням - 2400,00 грн; 50% надбавки за стаж служби - 4900,00 грн; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 25235,96 грн. Всього грошове забезпечення 39935,96 грн. Розмір пенсії 70% від грошового забезпечення складає 27955,17 грн.
Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.07.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1712,00 грн.
З 01.10.2020 пенсія Вам виплачувалась відповідно до вимог статті 43 Закону №2262 в сумі 17120,00 грн.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №160/3933/21 Вам здійснено нарахування та виплату пенсії з 01.10.2020 без обмеження максимальним розміром та нараховано доплату за період з 01.10.2020 по 31.07.2021 у сумі 102941,70 грн. Виплата пенсії з 01.08.2021 здійснюється у розмірі 27955,17 грн.”.
Судом також встановлено, що грошовим атестатом №223 Донецького юридичного інституту МВС України, копія якого міститься у матеріалах справи, засвідчено, що полковник поліції ОСОБА_1 мав: посадовий оклад - 9216,00 грн, посадовий оклад за рівнозначною (аналогічною) посадою в національній поліції - 7400,00 грн; оклад за спеціальне звання - 2400,00 грн; надбавку за стаж служби у розмірі 50% - 5808,00 грн; стаж служби станом на 30.09.2020 - 32 роки 10 місяців 7 днів.
Разом з тим, згідно довідки №111 від 01.10.2020 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виданій позивачу Донецьким юридичним інститутом МВС України, копія якої міститься у матеріалах справи, додаткові види грошового забезпечення позивача за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 становили всього: за науковий ступінь - 9812,50 грн, за державну таємницю - 921,60 грн, за специфічні умови проходження служби - 190387,50 грн, премія - 404541,48 грн, сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок 1014479,83 грн; для призначення пенсії: за науковий ступінь - 408,85 грн, за державну таємницю - 38,40 грн, за специфічні умовим проходження служби - 7932,81 грн, премія - 16855,90 грн, сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок - 42269,99 грн.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 0403025907 (МВС) від 01.10.2020, копія якої міститься у матеріалах справи, грошове забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії складає: посадовий оклад - 7400,00 грн; оклад за військове звання - 2400,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 4900,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 25235,96 грн, у т. ч. науковий ступінь кандидата наук 5%, робота з таємними виробами, носіями, документами 10%, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія, в т. ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 39935,96 грн; основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі 27955,17 грн.
Позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обраховано та виплачується йому пенсія у меншому розмірі, ніж визначено законом, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено з матеріалів справи до звільнення на пенсію за вислугу років позивач проходив службу у Національній поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Національну поліцію” Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно ч. 4 ст. 13 Закону України “Про Національну поліцію” у системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України “Про Національну поліцію” (тут і далі по тексту в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
Згідно ч. 10 ст. 71 Закону України “Про Національну поліцію” за відрядженими до органів державної влади, установ та організацій поліцейськими та членами їхніх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом для такої категорії осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 затверджено положення про Міністерство внутрішніх справ України, згідно з п.п. 56 п. 4 якого МВС відповідно до покладених на нього завдань забезпечує на базі закладів освіти, що належать до сфери управління МВС, підготовку та професійне навчання кадрів для МВС, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та Національної гвардії.
З викладених вище приписів закону та досліджених судом матеріалів справи слідує, що до призначення пенсії позивач був відряджений із залишенням на службі в поліції до Донецького юридичного інституту МВС України на підставі наказу Національної поліції України від 16.11.2017 №965 о/с “По особовому складу”.
При цьому, за позивачем зберігались всі гарантії та пільги, визначені законом, зокрема, на грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.
Відтак, грошове забезпечення позивача має розраховуватись із врахуванням посадового окладу за посадою, яку позивач займав в Донецькому юридичному інституті МВС України, та інших видів грошового забезпечення.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що посада проректора Донецького юридичного інституту є посадою атестованого поліцейського середнього, або старшого складу поліції, комплектується атестованими поліцейськими, які отримують грошове забезпечення за займаною посадою в порядку, передбаченому статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію», а не цивільною посадою декана у вищому навчальному закладі з посадовим окладом та іншими складовими заробітної плати цивільної особи.
Відтак, відповідач помилково вважає посаду проректора Донецького юридичного інституту, займану позивачем, цивільною посадою у вищому навчальному закладі, де на відповідних посадах відряджені до цих навчальних закладів поліцейські отримують заробітну плату, обчислену у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, при цьому, розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, тобто на умовах оплати праці відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Посада проректора Донецького юридичного інституту є посадою поліцейського в поліцейській установі, тобто вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, за якою позивач отримував грошове забезпечений поліцейського, що виплачується атестованому поліцейському на умовах спеціального Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно Статуту Донецького юридичного інституту, затвердженого наказом МВС України від 15.05.2012 №459, інститут є державним закладом вищої освіти, із специфічними умовами навчання, який входить до сфери управління МВС України та є бюджетною установою; інститут готує висококваліфікованих фахівців для МВС, Національної поліції тощо за державним замовленням із присудженням відповідних ступенів вищої освіти та здійснює первинну професійну підготовку для вказаних державних органів; ректор інституту здійснює управління на засадах єдиноначальності, присвоює спеціальні звання до полковника поліції включно, призначає та звільняє з посад тощо.
Згідно функціональних обов'язків проректора Донецького юридичного інституту полковника поліції ОСОБА_1 , проректор безпосередньо підпорядковується ректору інституту, призначається на посаду за погодженням з МВС України, є прямим та безпосереднім начальником постійного та перемінного складу факультету №1, він також організовує роботу із кадрового забезпечення та служби, комунікативних зав'язків, організації та забезпечення навчально-виховного процесу на факультеті №1; здійснює керівництво організацією навчальної, навчально-виховної, навчально-методичної роботи на підлеглому факультеті; ця посада комплектується переважно з числа осіб середнього та старшого начальницького складу працівників Національної поліції України, які мають науковий ступінь чи вчене звання, стаж роботи в практичних підрозділах Національної поліції України та науково-педагогічний стаж. Особа, яка її обіймає повинна відповідати вимогам, що ставляться до осіб начальницького складу працівників Національної поліції України.
З викладеного вбачається, що Донецький юридичний інститут (станом на сьогодні Донецький державний університет внутрішніх справ) є вищим навчальним закладом, який здійснює фахову підготовку поліцейських, діяльність якого побудована у відповідності до нормативно-правових актів, які регламентують повсякденну діяльність поліції з наданими їй правами і обов'язками, а також підтримання службової дисципліни, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, тобто поліцейською установою, яка укомплектована посадами поліцейських і готує працівників поліції за напрямками діяльності поліції.
З матеріалів справи можна дійти висновку, що, маючи статус поліцейського, під час проходження служби в Донецькому юридичному інституті, позивач проходив службу саме на посаді поліцейського і мав спеціальне звання полковника поліції, тому, мав отримувати відповідне поліцейському пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Даним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (далі - Постанова №393) (у редакції станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (абз. 11 Постанови №393).
Разом з тим, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказаною постановою також затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1.
Відтак, єдиний внесок сплачувався Донецьким юридичним інститутом МВС України з грошового забезпечення позивача на час проходження ним служби у поліції на посаді проректора інституту, яке складалось із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що вказані у доданих до матеріалів справи довідці №111 від 01.10.2020 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виданій позивачу Донецьким юридичним інститутом МВС України, з 01.10.2018 по 30.09.2020, та грошовому атестаті №223 Донецького юридичного інституту МВС України, копії яких містяться у матеріалах справи.
Суд відзначає, що порядок призначення пенсій, передбачений частиною 12 статті 43 Закону №2262-ХІ, на підставі якої позивачу призначено пенсію, застосовується до відряджених поліцейських, які обіймають цивільну посаду і отримують відповідну заробітну плату, а не посаду поліцейського і отримують грошове забезпечення поліцейського.
Так, згідно ч. 12 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
З викладеного вбачається суттєва різниця між заробітною платою, яку отримують цивільні особи та грошовим забезпеченням поліцейського. Заробітна плата та грошове забезпечення поліцейського різні за правовою природою правовідносини та врегульовані різними нормами права.
Як вже було встановлено судом, грошове забезпечення поліцейському згідно ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» визначається і виплачується залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання, натомість, заробітна плата цивільним працівникам згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці» - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу і нараховується залежно від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, тобто чинники нарахування і виплати зовсім різні та обумовлені, насамперед, в першому випадку укладенням контракту про проходження служби в поліції, а в другому, - трудового договору з товариством, установою тощо приватного чи публічного права.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що застосування положення ч. 12 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні йому пенсії поліцейського, що звільнився з посади поліцейського, є протиправним, натомість, підлягають застосуванню при призначенні та обрахунку пенсії позивача приписи ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІ стосовно призначення позивачу пенсії як атестованому працівнику поліції, який звільняється на пенсію за вислугу років з посади поліцейського в органах Національної поліції і МВС України.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Натомість, ч. 12 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Тобто, позивачу, як особі, яка перебувала в статусі поліцейського і обіймала перед звільненням посаду поліцейського середнього складу поліції, ч. 3 та ч. 12 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по різному врегульовують розмір грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що потягло призначення останньому пенсії в меншому розмірі, що є порушенням його прав та законних інтересів.
Згідно розділу III «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 заявник, який претендує на призначення пенсії подає встановлений перелік документів через уповноважений підрозділ, який і складає поміж інших документів грошовий атестат, довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку). На підставі цих документів орган ПФУ і встановлює розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія і з якого сплачено єдиний соціальний внесок.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що з часу звільнення зі служби в поліції позивач набув право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Пунктом «б» статті 1-2 Закону №2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно з ст. 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (далі - ПФУ).
За приписами ст. 48 Закону № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії подається до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням ПФУ за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Відповідно до п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України. Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно з п. 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ (в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформлює всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у справі №537/1980/16-а, провадження №11-683апп18, звернула увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Так, МВС України направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років до якого додано документи для призначення йому пенсії згідно переліку, встановленого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказані документи містять інформацію про розмір грошового забезпечення позивача за останні 24 місяці перед звільненням на пенсію, яке включає відповідні оклад за посадою, оклад за спеціальним званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та свідчать, що я звільняюся з посади поліцейського.
Відповідно до довідки №111 від 01.10.2020, копія якої міститься у матеріалах справи, середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, складає 42269,99 грн.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про керованість документами, наданими пенсійному органу задля призначення позивачу пенсії за вислугу років та розрахунку розміру пенсійного забезпечення, оскільки у протоколі за пенсійною справою - 0403025907 (МВС) від 01.10.2020, копія якої міститься у матеріалах справи, числові значення складових грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії (а саме: посадовий оклад, відсоткова надбавка за вислугу років, середньомісячна сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок) відмінні від тих, які зазначені у довідці №111 від 01.10.2020 та грошовому атестаті №223.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що середньомісячна сума грошового забезпечення останнього складає 59693,99 грн, оскільки вказана сума не підтверджена матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем розраховано пенсію позивача, виходячи з показників основних і додаткових видів грошового забезпечення, які не відповідають показникам, зазначеним у довідці №111 від 01.10.2020 та грошовому атестаті №223, наданим для розрахунку позивачу розміру пенсії за вислугу років, чим допущено порушення права позивача на належне соціальне забезпечення шляхом нарахування пенсії у меншому розмірі, а також невірно застосовано ч. 12 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні позивачу пенсії.
В силу вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Між тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 30.01.2007№3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Ухвалюючи дане судове рішення суд також враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського Суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського Суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України” (пункт 58) суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування протокольного рішення про призначення позивачу пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує, що позовні вимоги у зазначеній вище частині задоволенню не підлягають, оскільки у матеріалах справи відсутнє відповідне рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії позивачу. Натомість, назване позивачем протокольне рішення не є за своєю правовою природою рішенням суб'єкта владних повноважень, бо не тягне за собою встановлення або припинення відповідних прав та/або обов'язків позивача, а засвідчує факт проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносин; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Водночас, фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем було вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу пенсії, без урахування у повному обсязі відповідних показників основних та додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням під час розрахунку позивачу пенсії за вислугу років.
Таким чином, суд наголошує, що права позивача порушено саме протиправними діями відповідача, а не рішенням, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення останніх в частині визнання протиправними саме дій відповідача.
У розрізі питання призначення та виплати пенсії позивачу суд зазначає про таке.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати розмір пенсії позивача, суд дійшов висновку, що порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням висновків суду у даній справі та з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, та враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість не проведення перерахунку пенсії та її виплати, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без урахування у повному обсязі відповідних показників основних та додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, зазначених у довідці №111 від 01.10.2020 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та грошовому атестаті №223, виданих Донецьким юридичним інститутом МВС України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням у повному обсязі відповідних показників основних та додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, зазначених у довідці №111 від 01.10.2020 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та в грошовому атестаті №223, виданих Донецьким юридичним інститутом МВС України, з урахуванням висновків суду у даній справі та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченими статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 15.01.2024.
Суддя О.В. Царікова