29 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36478/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язання Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 в межах строку звернення до суду щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є постраждалою від Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 25.07.1991 року “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, а тому враховуючи рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018 має право з 17.07.2018 на щомісячне отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак, всупереч статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідач не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, що є порушенням майнових та конституційних прав позивача.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями (категорії 3) серії НОМЕР_1 .
Позивач проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
У відповідь на дану заяву відповідач листом повідомив про відсутність нормативних актів, які б регулювали розміри, порядок нарахування та виплати вказаної допомоги, з огляду на що відсутня можливість виплати відповідної грошового допомоги.
При цьому, як вбачається із довідки відповідача, позивач по 31.12.2014 отримувала на себе щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 09.07.2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.
Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 року відновлено дію статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто остання з 17.07.2018 року є чинною.
Враховуючи те, що позивач має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018 року, вона має право на виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.
Проте, відповідачем протиправно не відновлено позивачу зазначену виплату.
Відповідно до висновків Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рішенні від 21 січня 2019 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі № 240/4946/18, яка є зразковою, позивач, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 та статті 37 Закону України №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на нарахування та виплату з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 09 липня 2007 року), при цьому у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом, вимоги якого стосуються і пов'язані із ухваленням Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 від 17.07.2018.
Позивач просила суд зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги року в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у зразковій справі, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов переконання про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати позивачу із 20.06.2023 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року та зобов'язання відповідача провести із 20.06.2023 року нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, тому судовий збір в розмірі 536,80 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації.
Керуючись статтями 243-262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 20 червня 2023 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації провести із 20 червня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2, код ЄДРПОУ 03192023).
Суддя Ю.Ю. Сорока