Ухвала
Іменем України
29 березня 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/4451/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилспецекспо"
на рішення Подільського районного суду м. Києва
від 05 листопада 2021 року
в складі судді Якимець О. І.
у цивільній справі №758/51/21 Подільського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва",
про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири,
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути матеріальну шкоду в розмірі 76 886 грн, завдану внаслідок залиття квартири та 50 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 було залито з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . За результатами проведення обстеження його квартири складено Акт про залиття квартири від 04.12.2020 та складено звіт майнового збитку.
Позивач, посилаючись на те, що залиття його квартири сталося з вище розташованої квартири відповідачки під час виконання ремонтних робіт та пошкодження мережі водопостачання, то саме вона повинна відшкодувати завдану йому матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 60 112 грн, судові витрати в розмірі 4 581,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції від 05.11.2021 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору. У цій частині ухвалено нове судове рішення про компенсацію ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1 681 грн 60 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилспецекспо" (далі - ТОВ "Жилспецекспо", Товариство), як особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що оскаржуваним рішенням порушуються її права та законні інтереси, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказував, що його не було залучено до участі у справі, а про наявність оскаржуваного рішення дізнався 06.12.2023 з претензії ОСОБА_2
Вказував, що у зв'язку з тим, що судове рішення у даній справі могло вплинути на його права та обов'язки, оскільки ним проводилися ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_2 та згідно укладеного між ними договору на нього покладено відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_2 та третім особам, відповідачкою було подано суду клопотання про залучення ТОВ "Жилспецекспо" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. В задоволенні цього клопотання суд першої інстанції безпідставно відмовив, чим позбавив на надання письмових пояснень. В подальшому представником Товариства - ОСОБА_3 теж було подано два клопотання про залучення ТОВ "Жилспецекспо" до участі у справі, в задоволенні яких судом протиправно відмовлено.
Також вказував, що в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що відповідач у даній справі не позбавлений права в порядку регресу звернутися до ТОВ "Жилспецекспо" щодо відшкодування збитків.
Вважав, що за таких обставин оскаржуване рішення від 05.11.2021 у даній справі впливає на його права та обов'язки, оскільки в такому разі Товариство повинно буде нести відповідальність за шкоду завдану залиттям квартири.
Як на підставу скасування рішення суду від 05.11.2021 скаржник посилався на те, що суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи містять три висновки щодо розміру збитку, завданого позивачу залиттям квартири. За результатами двох висновків та однієї судової експертизи, два оцінювача та судовий експерт дійшли до протилежних висновків щодо розміру завданого збитку.
Також, як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що акт про залиття був складений з порушенням вимог законодавства та не містив всіх необхідних даних. А перелік пошкоджень від залиття, згідно акту КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" від 04.12.2020 відрізняється від переліку пошкоджень від залиття, згідно Звіту.
За наведених обставин просив скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник про розгляд його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 05.11.2021 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи належним чином повідомлений, що підтверджується звітом про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження на вказану ним в апеляційній скарзі електронну адресу (том 3, а. с. 76).
Відповідачка ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Жилспецекспо" на рішення суду першої інстанції від 05.11.2021 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи належним чином повідомлена, що підтверджується розпискою про отримання її представником копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги (том 3, а. с. 34, 36-39, 54).
Позивач також належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Жилспецекспо" на рішення суду першої інстанції від 05.11.2021 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітом про доставку на його електронну адресу копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги (том 3, а. с. 77).
Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив, в якому підтримала доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги, також подав відзив, в якому, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником квартири, з якої відбулося залиття, а відтак саме вона повинна відшкодувати завдану шкоду, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона розглядається в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У справі, що переглядається, апеляційну скаргу подано ТОВ "Жилспецекспо", тобто особою, яка не брала участі у справі, але вважає, що оскаржуваним рішенням порушено її права та законні інтереси.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою про скасування рішення суду першої інстанції від 05.11.2021, ТОВ "Жилспецекспо" посилалося на те, що оскаржуване рішення впливає на його права, завдає йому шкоди та виражається у несприятливих для нього наслідках. Зазначало, що ТОВ "Жилспецекспо" виконувало ремонтні і сантехнічні роботи в квартирі АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 . Роботи виконувалися згідно договору підряду, на підставі якого Товариству була передана квартиру за актом про приймання-передачу будівельного майданчику від 08.09.2020 для виконання будівельних та оздоблювальних робіт. Саме з цього часу Товариство несе відповідальність за стан квартири і можливі майнові наслідки з відшкодування шкоди у випадку її спричинення через неналежне виконання робіт працівниками ТОВ "Жилспецекспо"
Також ТОВ "Жилспецекспо" посилалося на те, що в оскаржуваному рішенні вказано на те, що ОСОБА_2 не позбавлена права в порядку регресу звернутися до ТОВ "Жилспецекспо" з вимогою щодо відшкодування збитків.
На думку скаржника, дані обставини вказують на те, оскаржуване рішення впливає на права та обов'язки ТОВ "Жилспецекспо".
Проте, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи скаржника, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. У разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17 зазначив, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов'язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, в його мотивувальній частині відсутні висновки суду про права та/чи обов'язки ТОВ "Жилспецекспо".
В резолютивній частині оскаржуваного рішення також відсутні вказівки про права та/чи обов'язки ТОВ "Жилспецекспо".
Доводи апеляційної скарги про те, що в мотивувальній частині рішення суд зазначив про право ОСОБА_2 в порядку регресу пред'явити вимогу до ТОВ "Жилспецекспо" щодо відшкодування шкоди, скаржник тлумачить на власний розсуд та помилково вважає, що таким чином рішення суду випливає на його права та обов'язки.
В той же час, з мотивувальної частини рішення вбачається, що суд першої інстанції вказує на те, що є хибними твердження відповідачки, що відповідальність перед позивачем за завдану залиттям квартири шкоду має нести підрядна організація - ТОВ "Жилспецекспо", яка проводила ремонт у квартирі, оскільки позивач не є стороною договору підряду, укладеного між відповідачкою та ТОВ "Жилспецекспо".
Крім цього, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд зазначив, що ОСОБА_2 не позбавлена права в порядку регресу звернутися до ТОВ "Жилспецекспо" стосовно відшкодування збитків, які зумовлені не виконанням або не належним виконанням своїх зобов'язань за договором підряду, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №668/7511/15-ц.
Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що цивільно-правову відповідальність у цій справі за шкоду, завдану позивачу залиттям квартири, повинен нести саме ОСОБА_2 , а не ТОВ "Жилспецекспо".
З наведеного слідує, що посилання в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на те, що ОСОБА_2 в порядку регресу має право пред'явити вимогу до ТОВ "Жилспецекспо" щодо відшкодування збитків є мотивами не прийняття до уваги доводів відповідачки проти позовних вимог.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №466/5766/13-ц.
Також слід враховувати, що за загальним правилом преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені (постанова Верховного Суду у справі №761/29966/16-ц).
Ураховуючи наведені обставини, а саме, що у мотивувальній частині рішення не міститься висновків суду про права та обов'язки цієї особи, та у резолютивній частині рішення суд не вказував про права та обов'язки ТОВ "Жилспецекспо", у зв'язку з тим, що обставини встановлені у оскаржуваному рішенні не є преюдиційними, оскільки скаржник не приймав участі у розгляді справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішенням суду від 05.11.2021 питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Жилспецекспо" не вирішувалося.
Як вказувалося вище, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Жилспецекспо" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 362, 374, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилспецекспо" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська