20 лютого 2024 року місто Київ
справа № 753/4655/22
апеляційне провадження № 22-ц/824/898/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Цимбал І.К. від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр", про визнання недійсним та скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 , ТОВ "Перший український експертний центр" про визнання недійсним та скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Позов мотивовано тим, що між 22 жовтня 2014 року між позивачем та ТОВ "ЖЕК - 2617", правонаступником якого є ТОВ "Перший український експертний центр", укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з затвердженням складових тарифу за утримання будинку та прибудинкової території згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації.
ТОВ "Перший український експертний центр" в порушення умов укладеного договору, який продовжує діяти, підвищив тариф на житлово-комунальні послуги, посилаючись на рішення загальних зборів від 29 листопада 2018 року, які, на думку позивача, не були проведені належним чином відповідно до Закону України "Про
особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а тому таке рішення не може мати юридичних наслідків, зокрема для підвищення тарифу.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним і скасувати протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2018 року по АДРЕСА_1 , як такий, що виготовлений в порушення Закону № 417-VІІІ у нествореному об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку; зобов'язати ТОВ "Перший український експертний центр" перерахувати плату за послуги з листопада 2018 року ОСОБА_1 , як споживачу послуг, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року, по тарифу 6,08 грн за 1 кв.м. згідно розпорядження № 738 КМДА від 3 травня 2018 року та договору між ТОВ "ЖЕК-2617" від 22 жовтня 2014 року, як правонаступника усіх прав та обов'язків, постачальника послуг у багатоквартирному будинку 26-В, квартира АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , проведених 29 грудня 2018 року, оформлене протоколом від 29 листопада 2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Перший український експертний центр" на користь держави судовий збір в розмірі 998 грн.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що ТОВ "Перший український експертний центр" не доведено, що рішення, на підставі яких здійснено підвищення тарифів щодо надання послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, прийняті на загальних зборах мешканців будинку та оформлені протоколом, мали місце за наявності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення та що такі збори взагалі мали місце, що є безумовною підставою для визнання недійсним відповідного рішення. Звернувшись до суду з даним позовом у 2022 році, позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення свого права у 2021 році, у зв'язку з чим заява ТОВ "Перший український експертний центр" про застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Перший український експертний центр", посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин справи, що мають суттєве значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення.
Скаржник зазначає, що позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, натомість, незважаючи на те, що суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог, ухвалив рішення про визнання недійсним рішення зборів, тобто за вимогою, яка позивачем не заявлялась.
Зазначає, що позивач був обізнаний про наявність протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку ще у 2019 році, у зв'язку з чим ним пропущений строк позовної давності.
Вважає, що рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується протоколом зборів та листками опитування, за якими більше половини співвласників здійснили голосування, що відповідає чинному законодавству.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок фактично не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подав.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "Перший український експертний центр" - Дегтяр О.П. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 22 жовтня 2014 року між ТОВ "ЖЕК-2617", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ "Перший Український експертний центр", та ОСОБА_1 , який проживає у квартирі АДРЕСА_3 , укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
ТОВ "Перший український експертний центр" не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проте надає мешканцям будинку послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Об'єднання співвласників багатоквартирного у будинку не створювалось.
З листопада 2018 року ТОВ "Перший Український експертний центр" почав підвищувати тарифи на надавані послуги.
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Перший Український експертний центр" для захисту свого права, як споживача, проти незаконного підвищення тарифів, дізнавшись про те, що вартість послуг була підвищена нібито на підставі проведених 29 листопада 2018 року загальних зборів мешканців будинку, оформлених протоколом від 29 листопада 2018 року.
Відповідач ОСОБА_2 зазначав, що права позивача не порушував, ніколи не був в ініціативній групі будинку, не приймав участі у зборах на яких нібито було прийнято оскаржуване рішенні, оскільки такі збори не мали місця, не підписував будь-яких протоколів про підвищення тарифу, про ці обставини дізнався після звернення позивача до суду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зважаючи на ту обставину, що об'єднання
співвласників у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 не створювалось.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон) до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком.
Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону. Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення (частини 3, 5 статті 10 Закону).
Форма повідомлення про проведення зборів співвласників, його зміст, порядок та строки направлення, визначені частинами 7, 8 статті 10 Закону.
Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частина 9 статті 10 Закону).
Відповідно до частини 10 статті 10 Закону збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції.
Згідно з частинами 12, 13 статті 10 Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.
Частиною 15 статті 10 Закону визначено, щорішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників. Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться
протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 16 статті 10 Закону).
Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування "за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою. Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії (частини 17-20 статті 10 Закону).
Відповідно до частини 22 статті 10 Закону листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування (частина 25 статті 10 Закону).
Згідно з частиною 27 статті 10 повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення зборів співвласників або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються в письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику
або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення не вимагається.
Ухвалюючи рішення у справі, оцінивши протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проведених 29 листопада 2018 року, яким оформлене рішення щодо підвищення тарифів у вказаному будинку, у сукупності з листками письмового опитування співвласників будинку на їх відповідність Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , встановивши, що строк позовної давності для подачі даного позову позивачем не пропущений.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують, оскільки при проведенні зборів порушені усі базові приписи закону щодо встановлення кворуму, проведення зборів, прийняття рішень та фіксації результатів голосування, які є гарантіями легітимності зборів та законності прийнятих рішень.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
У відповідності до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частин 3, 7 статті 10 Закону початкова стадія проведення зборів розпочинається з повідомлення ініціатором зборів кожного співвласника про проведення зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів у письмовій формі під власноручний підпис або надсиланням рекомендованого листа на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
Водночас матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо виконання вказаних норм закону, як і не містять тексту самого повідомлення, у якому обов'язково повинен бути зазначений порядок денний зборів співвласників.
Посилання ТОВ "Перший Український експертний центр" на те, що співвласники були повідомлені про проведення зборів шляхом розміщення оголошення у загальнодоступному місці при вході у під'їзд будинку не є належним повідомленням у розумінні частини 7 статті 10 Закону.
Як убачається із протоколузборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проведених 29 листопада
2018 року, він не відповідає вимогам частини 15 статті 10 Закону, оскільки не містить відомостей: щодо ініціаторів зборів співвласників (міститься лише інформація про осіб, які склали протокол, про те чи були саме вказані особи ініціаторами зборів інформація відсутня); щодо дати, часу, місця проведення зборів; щодо кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); щодо номеру квартири або нежитлового приміщення; щодо документів, що надають повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); щодо обраного голови зборів співвласників. Протокол зборів співвласників не містить підпису голови зборів співвласників.
Крім того, в протоколі зборів зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 210 осіб, участь у зборах взяли особисто та/або через представників співвласників 160 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1399,50 кв.м, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників 160 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1399,50 кв.м.
До протоколу зборів додано 160 листків письмового опитування співвласників.
Водночас відповідно до частини 16 статті 10 Закону письмове опитування співвласників проводиться якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", і тільки тих осіб, які не голосували на зборах співвласників.
Текст зазначених листків письмового опитування співвласників має графи "номер квартири"; "прізвище, ім'я, по батькові співвласника"; "документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення"; "прізвище, ім'я, по батькові представника та документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника".
Проте жоден з листків письмового опитування співвласників не містить зазначеної інформації, що позбавляє можливості перевірити дійсність зборів та законність прийнятих рішень.
Крім того, жоден листок письмового опитування співвласника не міститьпідпису особи, яка проводила опитування.
Також не містять матеріали справи і доказів щодо повідомлення співвласників будинкупро прийняті зборами співвласників рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання у порядку та строки, встановлені частиною 27 статті 10 Закону.
Вказане у сукупності з іншими встановленими обставинами не є формальними, а є саме такими, які в принципі унеможливлюють перевірку легітимности зборів та прийнятих на них рішень.
Слід зазначити, що саме відповідач, заперечуючи проти доводів позивача, відповідно до частина 1 статті 81 ЦПК України мав надати суду усі наявні у нього докази, на підтвердження обставин прийняття рішення загальних зборів, оформлених протоколом
від 29 листопада 2018 року, відповідно до вимог закону, а не обмежуватися пасивним запереченням обставин, наведених позивачем.
Судом встановлено та не спростовано ТОВ "Перший Український експертний центр", що позивачу стало відомо про існування протоколу рішення загальних зборів від 29 листопада 2018 року лише під час розгляду іншої справи у 2021 році, до матеріалів якої товариством був доданий протокол зборів.
В свою чергу відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність у позивача можливості раніше ознайомитися із оскаржуваним рішенням зборів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до вимог позивача строків позовної давності, оскільки у даному випадку такі строки пропущені не були.
Стосовно доводів апеляційної скарги про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У частині 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі № 910/14224/20, провадження №12-20гс22).
У постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 137/731/17 (провадження № 61-10525св21) Верховний Суд зазначив, що некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права
особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо послідовного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку перебуває у безпосередньому взаємозв'язку з протоколом проведення таких зборів, та не можуть ідентифікуватися окремо один без одного.
Встановлено, що у цій справі, позивач фактично оскаржує рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом від 29 листопада 2018 року, які перебувають у безпосередньому взаємозв'язку між собою відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зазначаючи про порушення при їх проведенні, що знайшло підтвердження при розгляді справи.
За таких встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів не встановила вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог ОСОБА_1 та, як наслідок, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: