Справа № 991/2090/24
Провадження 1-кс/991/2115/24
26 березня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 01.03.2024 про відмову в задоволенні клопотання від 24.02.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016,
До Вищого антикорупційного суду, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла зазначена скарга, у якій адвокат ОСОБА_3 просив: 1) скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 01.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання від 24.02.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016; 2) зобов'язати прокурора повторно розглянути клопотання від 24.02.2024 про виконання процесуальних дій, а саме слідчої (розшукової) дії - допиту як свідків представників компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з'ясування важливих для цього кримінального провадження обставин, вказаних у зазначеному клопотанні.
В обґрунтування поданої скарги захисник зазначає, що він звернувся 24.02.2024 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням про проведення слідчої дії - допиту свідків, а саме представників компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У подальшому, 05.03.2024 під час розгляду справи №991/1630/24 у Вищому антикорупційному суді за скаргою захисника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання від 24.02.2024, із письмових заперечень прокурора захиснику стало відомо, що 01.03.2024 прокурор САП ОСОБА_6 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання про допит свідків.
Захисник вважає, що постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання суперечить нормам КПК України, клопотання від 24.02.2024 розглянуте формально, без належного обґрунтування мотивів та підстав, тож постанова від 01.03.2024 є необґрунтованою та підлягає скасуванню із зобов'язанням прокурора повторно розглянути клопотання захисника від 24.02.2024. Наведене стало підставою для звернення до слідчого судді з даною скаргою.
Окрім того, адвокат ОСОБА_3 додав, що з постановою прокурора про відмову у задоволені клопотання ознайомився 05.03.2024 під час судового засідання у справі №991/1630/24, тому вважає, що строк на оскарження постанови прокурора ним не пропущений.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.
Прокурор САП ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, був повідомлений про розгляд належним чином, надіслав на електронну скриньку заперечення, в яких зазначив, що скарга захисника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, з огляду на таке: 1) адвокатом не надано будь-яких відомостей щодо погодження можливості допиту свідків у іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування; 2) адвокатом не конкретизовано, хто конкретно має бути допитаний, не зазначено будь-яких особистих даних, контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб, не вказано місцезнаходження компанії; 3) вирішення питання щодо доцільності проведення слідчої (розшукової) дії відноситься до дискреційних повноважень слідчого або прокурора, приписами п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор має право проводили слідчі дії лише в необхідних випадках, а згідно зі п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України саме слідчий уповноважений на проведення слідчих дій. Вважав, що наведені причини відмови у задоволенні клопотання не є формальними, як про це зазначив захисник у поданій до суду скарзі. Таким чином, на переконання прокурора, постанова про відмову в задоволенні клопотання винесена уповноваженою особою у справі, є обґрунтованою, мотивованою та відповідає вимогам ст.ст. 36, 110 КПК України, а тому підстави для її скасування відсутні. Прокурор просив скаргу захисника розглянути без його участі, за врахуванням поданих заперечень та відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанову від 01.03.2024.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з урахуванням поданих ним заперечень.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги, заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Захисник у скарзі зазначив, що про факт існування постанови від 01.03.2024 дізнався 05.03.2024 із письмових пояснень прокурора під час розгляду справи №991/1630/24. Наведені обставини не спростовані стороною обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів, скарга подана до суду 14.03.2024, тож встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк на оскарження захисником не пропущений.
Стосовно доводів скарги щодо невмотивованості постанови прокурора, слідчий суддя зауважує таке.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, у якому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що за версією слідства ОСОБА_7 було узгоджено з представниками контрагентів AT «ОПЗ» - відомих на світовому ринку хімічної продукції компаній Trammo AG та ІНФОРМАЦІЯ_1 . попередню оплату вартості товару AT «ОПЗ» з подальшим відвантаженням такої продукції безпосередньо з AT «ОПЗ», але від імені Newscopе Estates Limited. Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 була контрагентом AT «ОПЗ», яка могла придбати товар AT «ОПЗ» не від компанії Newscope Estates Limited, а від AT «ОПЗ».
Водночас у розпорядженні органу досудового розслідування наявний лист AT «ОПЗ» №1646 від 20.04.2016 судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 у межах справи №757/13080/16-ц, яким повідомляється, що (дослівно): «AT «ОПЗ» не мав взаємовідносин із компанією ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначеною компанією не велася».
З огляду на зазначене, захисник підозрюваних - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України про здійснення допиту в якості свідка представників компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою з'ясування таких обставин:
• Чи мала компанія Dreymoor Fertilizers Overseas Pte. Ltd. взаємовідносини з AT «ОПЗ» у 2015 році? Якщо так, то яка була форма цих відносин, у чому вони виражалися?
• Чи велась переписка між ІНФОРМАЦІЯ_1 та AT «ОПЗ»? Якщо так, то яким чином та з приводу чого?
• Чи мала компанія Dreymoor Fertilizers Overseas Pte. Ltd. намір та можливість придбавати аміак та карбамід виробництва AT «ОПЗ» напряму від вказаної компанії?
Постановою старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п'ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання.
Своє рішення прокурор мотивував тим, що адвокатом не надано будь-яких відомостей щодо погодження можливості допиту осіб в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 224 КПК України. Окрім того, адвокатом взагалі не конкретизовано, хто конкретно має бути допитаний, не зазначено будь-яких особистих даних, контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб, не вказано місцезнаходження компанії. При цьому, вирішення питання щодо доцільності проведення слідчої (розшукової) дії відноситься до дискреційних повноважень слідчого або прокурора. Приписами п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор має право проводили слідчі дії лише в необхідних випадках. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України саме слідчий уповноважений на проведення слідчих дій. Адвокат не побавлений можливості за наявності підстав заявити слідчому клопотання про допит свідка з конкретними даними про особу, які дозволили б встановити контакт з такою особою.
За таких обставин, на переконання прокурора, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 від 24.02.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016.
Дослідивши клопотання сторони захисту, яке подане в порядку ст. 220 КПК України, та мотиви прокурора, викладені в постанові від 01.03.2024, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Слід зауважити, що сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України).
Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Із наданого слідчому судді клопотання захисника вбачається, що в ньому не зазначено переліку осіб, яких захисник вважає за необхідне допитати, натомість захисник обмежився зазначенням назви компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 та проханням допитати її представників. При цьому, варто зазначити, що така компанія розташована за межами території України.
Положеннями ч. 4 ст. 93 КПК України встановлено, що докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Тобто ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій в межах міжнародного співробітництва охоплюється вищенаведеними положеннями закону.
Разом з тим, ч. 3 ст. 552 КПК України передбачено, що до запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого додається належним чином засвідчений витяг відповідних статей цього Кодексу з метою роз'яснення особі її процесуальних прав і обов'язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи.
З аналізу зазначених положень вбачається необхідність зазначення в запиті конкретної особи, яка допитуватиметься як свідок в межах міжнародного співробітництва.
При цьому слід додати, що положення КПК України не містять імперативної норми, що зобов'язує сторону обвинувачення встановлювати та розшукувати осіб, яких сторона захисту бажає допитати у кримінальному провадженні. А посилання захисника на те, що прокурору відома інформація про представників компанії та їх контактні дані, що надає змогу з ними зв'язатись, з огляду на те, що стороною обвинувачення направлялися запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Сінгапур, де зареєстрована компанія ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видаються переконливими, оскільки зміст таких запитів, а також відомості про отримання відповідей на них, слідчому судді не надано.
Водночас положеннями ч. 1 ст. 224 КПК України визначено, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
Прокурор у оскаржуваній постанові зазначив, що адвокатом ОСОБА_3 не надано будь-яких відомостей щодо погодження з особами, яких захисник прагне допитати, можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування.
Натомість захисник зауважує, що ст. 220 КПК України, на підставі якої він звернувся з клопотанням до прокурора, не містить жодних вимог щодо надання захисником в своєму клопотанні про проведення слідчої дії таких відомостей, їх отримання покладається саме на сторону обвинувачення, а не захист.
У той же час слід зазначити, що вищенаведена норма кримінального процесуального закону вказує на наявність альтернативи щодо місця проведення допиту та не виключає можливості його проведення в іншому місці, аніж місце проведення досудового розслідування, однак лише у разі погодження з особою, яку планується допитати.
За такого, оскільки саме сторона захисту є ініціатором проведення такої слідчої (розшукової) дії, тому слушними є твердження прокурора про те, що саме сторона захисту мала б надати прокурору відомості про місце проведення допиту.
Однак, таких відомостей, як і відомостей про осіб, яких захист бажає допитати, клопотання захисника не містить, хоча сторона захисту мала би бути зацікавлена в тому, щоб така слідча дія була проведена, тому природньо, що вона має надати інформацію, яка необхідна для забезпечення її проведення.
За вищевказаних підстав, на думку слідчого судді, прокурором обґрунтовано зазначено підставами для відмови у задоволенні клопотання те, що адвокатом не виконано приписи ч. 1 ст. 224 КПК України та не зазначено відомості про осіб, яких необхідно допитати як свідків.
Окрім наведеного, слідчий суддя зауважує, що у п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Захисником не обґрунтовано, чому інформація, яку планується здобути внаслідок допиту представників компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути отримана іншим способом. Захисник у своєму клопотанні вказав лише про важливість проведення допиту представників компанії, однак не довів, яким чином обставини зазначені ним можуть бути підтверджені чи спростовані у результаті проведення такого допиту, і чому ці обставини можуть бути встановлені саме шляхом проведення допитів представників ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не підтверджені іншими доказами.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони захисту щодо необхідності проведення допиту належним чином не мотивоване та не містить всіх необхідних обставин для забезпечення можливості проведення такої слідчої дії. Таким чином, відсутні підстави для скасування постанови прокурора САП ОСОБА_6 від 01.03.2024.
За таких обставин, проаналізувавши викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1