вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09 вересня 2010 р.Справа №2а-5433/10/6/0170
(10 г. 35 хв.)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,
при секретарі Усковій О. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом Кримського республіканського центру зайнятості
до ОСОБА_1
3-я особи, на стороні позивача Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості
про стягнення заборгованості
Суть спору: Кримський республіканський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_1 728,64 грн. витрат на професійне навчання останнього. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у Красноперекопському міськрайонному центрі зайнятості. У період знаходження на обліку у Центрі зайнятості, ОСОБА_1 було направлено на навчання у групу "Штампувальник" на базі Кримського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, з терміном навчання з 26.11.2008 року по 12.03.2009 року. Однак відповідач без поважних причин не відвідувала зайняття групи "Штампувальник", на які був направлений Красноперекопським міськрайонним центром зайнятості, та був відрахований з вищенаведених курсів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на професійне навчання в розмірі 728,64 грн. до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Кримського республіканського центру зайнятості, на підставі наявних доказів. Позов просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.
Представник 3-ї особи до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутність відповідача та 3-ї особи, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єкта владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Відповідно до п. 1 Положення про Кримський республіканський центр зайнятості, затверджений Постановою Ради міністрів АР Крим від 04.06.1996 р. № 180 (далі -Положення) Кримський республіканський центр зайнятості входить до системи Державної служби зайнятості України та спільно з підлеглими структурами служби зайнятості -міськими, районними центрами зайнятості забезпечує комплексне рішення питань зайнятості населення Автономної Республіки Крим.
Отже, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості являються установами Державної служби зайнятості, та підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.
Відповідно до статті 39 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судо вому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.
Згідно зі статтею 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про зайнятість населення” право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Пунктом 3 частини 1 Закону України “Про зайнятість населення” надане визначення застрахованих осіб, якими є наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.
У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію (частина 2 статті 2 Закону України “Про зайнятість населення”).
Крім того, відповідно до абз. 6 п. 1, абз. 8 п. 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання; має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.
Статтею 24 Закону України “Про зайнятість населення” визначено випадки, коли може провадитись професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, а саме :
- неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
- необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;
- втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
- необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань;
- пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).
При цьому, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Судом встановлено, що 11.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості для постановки на облік в якості безробітного та подальшого працевлаштування .
18.11.2008 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус безробітного.
Згідно з п. 3.2 Положення позивач організує роботу по укладанню договорів з навчальними закладами на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які звернулися до центрів за сприянням у працевлаштуванні та для яких відсутня підходяща робота.
Відповідно до норм зазначеного Положення та законодавства про зайнятість населення 25.11.2008 року між Красноперекопським міськрайонним центром зайнятості та ОСОБА_1 було укладено договір щодо професійного навчання останнього у Кримському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості за професією, спеціальністю, навчальною програмою штампувальник (холодноштампувальні роботи) розряд 3, строком на 3 міс (556 год) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню № 010908112500371 від 25.11.2008 р.
Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2 зазначеного договору відповідач зобов'язався приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань.
Виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу або іншої організації, на базі якої здійснюється навчання, а в разі проживання у гуртожитку (готелі) дотримуватися встановлених відповідних правил. ( п.п. 2.1.2 п. 2 договору № 010908112500371 від 25.11.2008 р.).
Відповідальність сторін визначена п.3 договору № 010908112500371 від 25.11.2008 р.
Так, відповідно до п.п. 3.1.1 у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання) відповідно до нормативно-правових документів, що регулюють це питання.
Підпунктом 3.1.2 встановлено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина ( - ки) стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.
Якщо громадянин (- ка) відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питанні щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Обізнаність ОСОБА_1 про умови договору та згоду на його укладення підтверджує його особистий підпис (з/с а.с. 13).
ОСОБА_1 було зараховано до складу учбової групи 26 11.2008 року ( а. с. 14).
02.02.2009 року відповідача було відраховано зі складу слухачів Кримського центру ПТО ДСЗ з 02 лютого 2009 року.
Витрати на перепідготовку відповідачки склали 728,64 гривень за період навчання з 26.11.2008 року по 01.02.2009 року, що підтве рджується листом - розрахунком Кримського республіканського центру зайнятості від 24.02.2009 року № 33.
Відповідачу було запропоновано добровільно повернути отримані кошти. Два письмових попередження про необхідність повернення зазначених коштів, були надіслані відповідача у січні та у травні місяці 2009 року, проте грошові кошти на рахунок позивача не повернуті.
Відповідно до ч.3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття”сума виплаченого забезпечення і вартості наданих соціальних послуг за страхованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків і зловжи вання ними стягується з цього безробітного у відповідності із законодавством України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення і надання послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за отриманою професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку і підви щення кваліфікації.
Відповідно до вимог частин 1,2 пункту 28 Порядку надання матеріальної до помоги у період професійної підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованим у Мінюсті України 14.12.2000 р. за №916/5137 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати по отриманій професії (спеціальності) з осіб стягується зага льна сума витрат на професійне навчання . Якщо безробітний відмовився добровільно повернути вказані суми, то питан ня по їх поверненню розв'язуються в судовому порядку.
Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідач не надала суду доказів підтверджуючих сплату суми витрат на професійне навчання у розмірі 728,64 грн., натомість позивач надав суду докази обґрунтованості стягнення з відповідача витрат на професійну підготовку.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.09.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.09.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кримського республіканського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенка, 50, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, п/р 37179300901202, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168 "повернення платні за навчання") 728,64 грн. витрат на професійне навчання.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
Суддя Латинін Ю.А.