Справа № 761/34192/14-ц
Провадження № 6/761/18/2024
11 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред'явлення на примусове виконання,-
У грудні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред'явлення на примусове виконання.
В обґрунтування вимог заявник зазначає, що 09.11.2015 Шевченківським районним судом міста Києва по справі №761/34192/14-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видано виконавчий лист по справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.05.2018 по справі №761/34192/14-ц замінено стягувача AT «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Позивач вказує, що при укладанні Договору № 194/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 20.04.2013 між AT «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказаний виконавчий лист №761/34192/14-ц щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не передавався до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно відповіді Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що станом на 29.06.2020 виконавчий документ №761/34192/14-ц виданий Шевченківським районним судом м. Києва до відділу не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває. Повторно даний виконавчий лист на виконання не надходив.
Позивач зазначає, що АТ «Дельта Банк», як стягувач, виконавчий документ не передавав заявнику для звернення його до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення рішення до виконання.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2015 не виконано, виданий судом на підставі рішення виконавчий лист №761/34192/14-ц на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби не перебуває та до суду першої інстанції не повертався, тому позивач вважає, що оригінал виконавчого листа втрачено не вини стягувача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2021 прийнято до розгляду заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В подальшому у судове засідання, яке призначене на 11.01.2024, представник заявника та заінтересовані особи не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. Заявник просив провести розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності заявника та заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.11.2015 Шевченківським районним судом міста Києва по справі №761/34192/14-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 34 394 гривні 50 копійок (а.с. 43-46).
08.09.2016 представником Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подано до суду заяву про направлення на адресу представника позивача виконавчий лист по справі №761/34192/14-ц (а.с. 51).
17.11.2016 Шевченківським районним судом міста Києва на адресу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» направлено виконавчий лист по справі №761/34192/14-ц (а.с. 54).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.05.2018 по справі №761/34192/14-ц замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з примусового виконання, виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі № 761/34192/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно відповіді Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) № 134350 від 29.07.2020 вбачається, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 29.06.2020 виконавчий документ № №761/34192/14-ц виданий Шевченківським районним судом м. Києва до відділу не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває.
У матеріалах справи відсутні дані про звернення попереднього стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів.
Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа з видачею дубліката виконавчого документу у їх взаємозв'язку та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинної на момент ухвалення рішення по справі та видачі виконавчих листів, такий виконавчий документ як виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, може бути пред'явлений до виконання протягом року.
За загальним правилом ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об'єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з аналізу практики Верховного Суду щодо питань поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані в дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналізуючи вищевикладене, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.
ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.
Заявник в своїй заяві не вказує належних підстав поновлення йому строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання. При цьому зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕЛЬТА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ДЕЛЬТА БАНК», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ДЕЛЬТА БАНК». Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р № 664 прийнято рішення від 02 жовтня 2015р. № 181, «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд не погоджується з доводами заявника, оскільки перебування первісного стягувача у процедурі ліквідації та пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, не є поважною причиною для поновлення такого строку. Недбале ставлення до процесуальних обов'язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.
Суд враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В даному випадку, первісним кредитором не було вжито всіх заходів для вчасного пред'явлення виконавчих листів до виконання та контролю за їх виконанням після отримання його представником виконавчих листів, внаслідок чого допущено значний пропуск строку пред'явлення їх до виконання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання не поважні, а тому строк не підлягає поновленню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виходячи з аналізу пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №419/310/12.
Відповідно до правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, пункт 35) у разі якщо сплив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, зважаючи на те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, вимоги заяви щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають та відповідно не підлягають задоволенню вимоги щодо видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст. ст. 260-261, 352-355, 433, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред'явлення на примусове виконання залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко