Справа №760/30540/23
Провадження №2/760/3063/23
про повернення позовної заяви
12 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, який було зареєстровано Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків, зокрема, у зв'язку з тим, що позивачем не обґрунтовано підсудності справи саме Солом'янському районному суду м. Києва та не додано відповідних доказів до позовної заяви.
30 січня 2024 року від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви. В обґрунтування заяви зазначила, що звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу за місцем проживання позивача.
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Також ч.2 ст.28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Як встановлено судом, позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
У позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 .
В заяві про усунення недоліків позивач зазначила, що звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу за місцем її проживання.
Проте, до заяви не додано доказів про те, що на її утриманні є малолітні або неповнолітні діти або що вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Також судом не встановлено, що між сторонами існує домовленість про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання позивача.
При цьому, суд не приймає до уваги додану позивачем копію заяви ОСОБА_2 від 28 січня 2024 року, оскільки дана заява не підписана ЕЦП відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а тому суд не може пересвідчитися, чи дійсно вона написана відповідачем ОСОБА_2 .
Таким чином, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Згідно з ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи, що невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом'янський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Солом'янського районного суду
міста Києва Н.М. Аксьонова