вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.10.10Справа №2а-13938/09/13/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Укргазпром"
до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кримське державне басейнове Управління водних ресурсів
про визнання незаконним та скасування висновку
за участю представників сторін:
представник позивача - Катакли Х.Е., довіреність № б/н від 18.11.2009;
представника відповідача - Гончарова В.М., довіреність № 04/1 від 14.06.2010;
Обставини справи: Приватне підприємство "Укргазпром" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування висновку Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 09.11.2009 № 205-10 та зобов'язання відповідача надати позивачу висновок про погодження проекту відводу земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища є незаконним та підлягає скасуванню з підстав необґрунтованості у його наданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.06.2010 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кримське державне басейнове Управління водних ресурсів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд
29.04.2005 рішенням 47 сесії Гурзуфської селищної ради четвертого скликання було прийнято рішення №16 про дачу дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки для будівництва селища котеджного типу приватному підприємству «Укргазпром» на землях Гурзуфської селищної ради, орієнтованою площею 2,5 га за адресою: смт.Гурзуф, Нова Деревня - 2.
18.05.2005 Ялтинським міським відділом земельних ресурсів складена довідка про склад земельних угідь, де зазначено, що земельна ділянка, розташована за адресою, смт.Гурзуф, Нова Деревня - 2, за статистичним звітом Державного комітету України по земельних ресурсах «Облік землі№ (форм 6-зем) врахована на обліку:
Стрічка 12.3 (шифр 96) «Землі, що не передані у власність, не надані в користування в межах населеного пункту»;
За видами земельних угідь - графи 25: «інші захисні насадження, включаючи по одиничну рослинність».
25.04.2006 позивачем отриманий висновок №11 Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, де зазначено, що комісією проводився огляд ділянки в натурі, на земельній ділянці наявна по одиничні дерева та чагарник.
10.04.2008 позивачем отриманий висновок №05/785 Управління головного архітектора Ялтинської міської ради про можливість цільового використання земельної ділянки. За вказаним документом встановлено, що ділянка в межі об'єктів, що вимагають дотримання санітарно-захисних зон не підпадає.
28.02.2008 Республіканським комітетом по лісовому та мисливському господарству АР Крим виданий висновок №05-1/29. У висновку зазначено, що на ділянці виростають деревна рослинність і чагарникова рослинність - 403 екз., у тому числі такі, що занесені до Червоної книги - 4 екз.
09.11.2009 позивачем отриманий висновок №205-10 Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища з відводу земельної ділянки, де зазначено про відмову в погодженні проекту землеустрою за такими підставами. Як вказано у п.14 висновку, ділянка знаходиться у двокілометровій прибережній захисній смузі Чорного моря, а також у прибережній захисній смузі довколишнього струмка, на ділянці росте лісна (древесно-чогарникова) рослинність.
Позивач вважає видані висновки протиправними та просить суд їх скасувати за підставами не відповідності діючому законодавству.
Відповідно до ст.2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принцип прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відповідно до п.4.5. Порядку негативний Висновок природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки має містити обґрунтування із посиланням на конкретні статті законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм та правил, які порушуються.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови узгодити проект відводу земельної ділянки ( п.18) є:
Ст.90 Водного кодексу України передбачено використання прибережної захисної смуги уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
Стаття 89 Водного кодексу України наведені умови обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, де заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2010 №610-р зупинено погодження матеріалів з відводу лісових земельних ділянок.
Відповідно до статті 111 Земельного кодексу України право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором.
Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і дають протягом терміну, встановленого законом або договором.
Відповідно до пункту "а" частини 1 та частини 2 статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.
Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Одним із видів охоронних зон є зони санітарної охорони.
Відповідно до статті 113 Земельного кодексу України зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.
Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.
Таким законодавством є Водний Кодекс України та Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024.
Відповідно до статті 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, якій діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Відповідно до статті 91 Водного кодексу України для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.
Розміри смуг відведення та режим користування ними встановлюються за проектом, який розробляється і затверджується водокористувачами за погодженням з державним органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
Відповідно до статті 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для центрального водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими Радами на їх території за погодженням з державними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В матеріалах справи є Довідка Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 18.05.2005 №5824-2/10-25 згідно до якої, земельна ділянка що проектується до відводу позивачу по статистичному звіту Державного комітету України по земельних ресурсах "Облік землі"(форма 6- зем) обліковується на звіті:
Стрічка 12.3 (шифр 96) «Землі, що не передані у власність, не надані в користування в межах населеного пункту»;
За видами земельних угідь - графи 25: «інші захисні насадження, включаючи по одиничну рослинність».
Також згідно до умов відводу земельної ділянки від 19.05.2005 Ялтинського управління земельних ресурсів код цільового використання відповідно до УКЦІЗ 1.13.3. «Житлова забудова та суспільного призначення» за умовами - оренда.
Крім того суд зазначає, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги (стаття 88 Водного кодексу України). Відповідно до частини 3 статті 60 ЗК України розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
В матеріалах справи відсутні будь-які правові документи, що свідчать про те, що спірна земельна ділянка розташована у межах зон санітарної охорони і ці зони встановлені у відповідності з діючим законодавством України.
Як встановлено судом, земельна ділянка, на яку просить видати погодження позивач, рахується за графою 25 форми 6-зем, як інши захисні насадження, включаючи по одиночну рослинність. Відповідно до наказу Держкомстату України від 05.11.1998 №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності по земельних ресурсах та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного складу земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) у графі 25 - інші захисні насадження - включати площі, вкриті іншою штучно створеною захисною лісовою рослинністю.
Згідно Лісового кодексу України від 21.01.1994, № 3852-XII лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незамкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.
Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка не надана та не використовується для потреб лісового господарства та відноситься до земель не переданих у власність, не наданих в користування в межах населеного пункту то керуючись поняттям "землі лісового фонду", визначеним у частині 1 статті 55 Земельного кодексу України до категорії земель лісового фонду віднести вказану земельну ділянку віднести не можливо. Зазначена земельна ділянка призначена для передання у власність або надання у користування.
Підставою відмови у наданні висновку позивачу для погодження місця розташування земельної ділянки є Розпорядження КМУ від 10.04.2008 №610-р, яким зобов'язано до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення. Розпорядження не узгоджується з повноваженнями та способом реалізації владних управлінських функцій КМУ, спірні питання врегульовані Земельним, Лісовим Кодексами України, жодною нормою зазначених Кодексів не передбачено права КМУ на зупинення реалізації положень даних кодексів. Зазначеним Розпорядженням, КМУ, по суті своїй, ввів мораторій, яким унеможливив реалізацію права юридичних осіб та громадян на набуття права на земельні ділянки, тим самим, перевищив надану йому компетенцію у сфері земельних та лісових відносин.
Згідно із ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу України. Від імені народу України права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України, передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Діяльність Кабінету Міністрів України регулюється Конституцією України та Законом України "Про Кабінет Міністрів України" і чинним законодавством Кабінету Міністрів України не надано повноважень зупиняти дії законів України.
Таким чином, Кабінет Міністрів України приймаючи Розпорядження № 610-р фактично зупинив реалізацію наведених положень Лісового та Земельного кодексів України, тобто унеможливив реалізацію прав юридичних осіб та громадян на набуття права на земельні ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем цей обов'язок не виконаний, правомірність прийнятої відмови узгодження проекту відповзу земельної ділянки не доведена, у зв'язку з чим суд задовольняє позов у цієї частині, визнає протиправним та скасовує висновок Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища від 09.11.2009 №205-10.
Що стосується решті позовних вимог про спонукання суб'єкта владних повноважень - Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища, надати позитивний висновок за проектом землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва малоповерхового селища котеджного типу в смт.Гурзуф, «Нова Деревня -2». суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною врегульовані Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Згідно з п.6 ст.123 Земельного кодексу України встановлено, що розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Відповідно до ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» спеціальним органом, уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 09.08.2005 №359 затверджено положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, згідно якого Рескомприроди АР Крим є республіканським органом виконавчої влади у сфері охорони природного довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, заповідної справи, екологічною і, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки на території Автономної Республіки Крим..
Механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування встановлений у Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, що затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 N434, зареєстровано в Мін'юсті України 22.11.2004 за N 1470/10069. Цей Порядок поширюється на Мінприроди, утворені в його складі урядові органи державного управління, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи
В результаті наведеного суд робить висновок, що погодження проекту землеустрою є правом суб'єкта владних повноважень, а не його обов'язком у зв'язку з чим відмовляє позивачу у задоволені позову в частині спонукання відповідача надати позитивний висновок за проектом землеустрою за відводом земельної ділянки для будівництва малоповерхового селища котеджного типу в смт.Гурзуф, «Нова Деревня -2».
Разом з тим суд вказує, що відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що позивач запропонував у позовних вимогах. Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином суд надходить висновку про необхідність повного захисту інтересів позивача шляхом зобов'язання Рескомприроди АР Крим розглянути питання про погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва малоповерхового селища котеджного типу в смт.Гурзуф, «Нова Деревня -2».
Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 06.10.2010.
У повному обсязі постанову складено та підписано 11.10.2010.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 122, 158,160, 162,163, 167 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 09.11.2009 № 205-10 до проекту землеустрою з відводу земельної ділянки.
Зобов'язати Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища розглянути проект землеустрою з відводу земельної ділянки Приватного підприємства "Укргазпром" для будівництва селища котеджного типу за адресою:АР Крим, смт. Гурзуф, Нова Деревня - 2.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Укргазпром" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.