Справа № 758/3292/24
3/758/2079/24
29 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Росії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 163120 від 03 березня 2024 року, 03.03.2024 приблизно о 15:45 год. ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння, у громадському місці біля буд. 13 по вул. Нижньоюрківська у м. Києві, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та чіплявся до перехожих, чим порушив громадський спокій та людську мораль та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю за необхідне провадження у адміністративній справі закрити з тих підстав, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з такого.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, наявність хуліганського мотиву поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
Крім того, у відеоматеріалах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, не міститься підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП. Відеозапис починається з того, що працівники поліції приїхали на виклик ОСОБА_2 , яка стояла у під'їзді будинку та виражалась нецензурною лайкою у бік ОСОБА_1 та виганяла його з під'їзду. ОСОБА_1 спокійно повідомив працівників поліції, що він винаймає житло у цьому будинку. З дій останнього не вбачається порушення громадського спокою та людської моралі. З огляду на що, вислови та поведінка ОСОБА_1 не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №163120 від 03.03.2024, протоколу АЗ №076396 від 03.03.2024 та DVD-диску з відеозаписом адміністративний матеріал не містить будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу.
З огляду на наведене, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА