Справа № 758/6711/21
15 березня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяви відповідачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 758/6711/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним,
25 жовтня 2023 року на адресу Подільського районного суду міста Києва надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 758/6711/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним щодо стягнення з позивача, у зв'язку з залишенням позову без розгляду, судових витрат, понесених відповідачкою на надання професійної правничої допомоги в сумі 150000 грн.
Крім того, 26 жовтня 2023 року на адресу Подільського районного суду міста Києва надійшла заява від ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 758/6711/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним щодо стягнення з позивача, у зв'язку з залишенням позову без розгляду, судових витрат, понесених відповідачкою на надання професійної правничої допомоги в сумі 60000 грн.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 15 березня 2024 року не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Судові витрати, відповідно до ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним залишено без розгляду за заявою позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів в суді відповідачки ОСОБА_1 здійснювала адвокат Лебединска Н.С., що підтверджується Договором № ДП-3/08/21 про надання правової допомоги від 03 серпня 2021 року та ордером АА №1185452 від 05.01.2021.
Представництво інтересів в суді відповідачки ОСОБА_2 здійснював адвокат Лебединский Г.І., що підтверджується Договором № ДП-3/08/21 про надання правової допомоги від 03 серпня 2021 року та ордером КВ № 798303 від 03.08.2021.
Так, як на підставу обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу відповідачкою ОСОБА_1 надано розрахунок вартості правової допомоги адвокатом Лебединскою Н.С. клієнту ОСОБА_1 у справі № 758/6711/21, зі змісту якого вбачається, що вартість 1 години правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги складає 5000 грн.
Всього адвокатом витрачено 30 годин.
Вартість правової допомоги (очікуваної) всього, що підлягає сплаті відповідачем адвокату на майбутнє складає 150000 грн.
Однак, акт прийому - передачі виконаних робіт від 20 жовтня 2023 року суд не приймає до уваги, оскільки з його змісту вбачається, що його складено згідно Договору про надання правової допомоги № ДП 15/03/2016 від 15.03.2016.
Натомість відповідачкою ОСОБА_1 на підтвердження отримання правової допомоги від адвоката Лебединської Н.С. надано Договір № ДП-3/08/21 про надання правової допомоги від 03 серпня 2021 року.
Крім того, як на підставу обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу відповідачкою ОСОБА_2 надано розрахунок вартості правової допомоги адвокатом Лебединским Г.І. клієнту ОСОБА_2 у справі № 758/6711/21, зі змісту якого вбачається, що вартість 1 години правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги складає 5000 грн.
Всього адвокатом витрачено 12 годин.
Вартість правової допомоги (очікуваної) всього, що підлягає сплаті відповідачем адвокату на майбутнє складає 60000 грн.
З акту прийому - передачі виконаних робіт від 18 листопада 2021 року вбачається, що вартість 1 години правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги складає 5000 грн. Всього адвокатом витрачено 12 годин.
Вартість очікуваної правової допомоги всього, що підлягає сплаті відповідачем ОСОБА_2 адвокату на майбутнє складає 60000 грн.
Так, згідно з частиною 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Оцінюючи надані заявниками заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази, на підставі яких останні просять стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у вказаній справі, суд дійшов наступного висновку.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів фактичного понесення витрат на професійну допомогу у заявленому розмірі.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с.150, т.2) вбачається, що останньою не заперечується, що «безпосередньо втрати на правову допомогу адвокатів не сплачувалось. Такі витрати є очікуваними», що також підтвердила в своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 (а.с.143-144, т.2).
Крім того, в судовому засіданні 07 листопада 2023 року відповідачка ОСОБА_2 вказала, що витрати на правничу допомогу сплачувались готівковими коштами адвокатам, підтверджень сплати таких немає та те, що в наданих документах зазначено очікувані витрати по сплаті правничої допомоги, які відповідачі повинні будуть сплатити (а.с.142).
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо фактичного понесення відповідачами витрат на правничу допомогу, з наданих доказів встановлено, що вказані витрати очікувано повинно бути понесено відповідачами у майбутньому, тобто фактично відповідачами витрати на сплату правничої допомоги не здійснено, а тому стягнення таких буде суперечити диспозиції ч. 5 ст. 142 ЦПК України, в якій чітко визначено, що відповідач має право заявити вимоги про «компенсацію здійснених ним витрат», пов'язаних з розглядом справи.
За таких обставин, стягнення очікуваних витрат, які фактично відповідачами не понесено, призведене не до компенсації витрати на правничу допомогу, а до безпідставного збагачення останніх, що є недобросовісною поведінкою та зловживанням процесуальними правами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення судом додаткового рішення за заявами відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 141, 142, 257, 260, 261 ЦПК України, суд, -
В ухваленні додаткового рішення за заявами відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 758/6711/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору про розірвання договору дарування недійсним, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя Леся БУДЗАН