печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50284/20-ц
14 січня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Підпалого В.В.,
при секретарі судового засідання - Каракосі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ КБ «Приватбанк» (надалі по тексту - Відповідач), в якій просила суд стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача грошові кошти у розмірі 67547, 32 грн. та пеню за період з 04.11.2020 року по 13.11.2020 року у розмірі 675, 47 грн., а також 1564, 32 доларів США та пеню за період з 04.11.2020 року по 13.11.2020 року в розмірі 15,65 доларів США; здійснювати нарахування пені у розмірі 0, 1% за кожен день прострочення в розмірі 67547,32 грн., але не більше 10% вказаної суми, та 0,1 % за кожен день прострочення від суми 1564, 55 доларів США, але не більше 10% вказаної суми, яку належить нараховувати починаючи з 14.11.2020 року до дня виконання рішення суду, тобто до дня виплати готівкою або зарахування на банківські рахунки ОСОБА_1 грошових сум 67547,32 грн. та 1564,32 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.06.2020 року та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2020 року по справі № 188/1904/18 встановлено факт, що вона є власником грошових коштів у сумі 67 547, 32 грн., які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору від 21.09.2015 року № SAMDNWFD0070820821201, який було відкрито ОСОБА_2 ; грошових коштів у сумі 1564, 55 доларів США, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору від 28.10.2017 року № SAMDNWFD0071747676501, який було відкрито ОСОБА_2 .
Після набрання рішеннями законної сили, позивач вказує, що неодноразово зверталася до відповідача із заявами щодо виплат цих коштів, на що отримувала відповіді, що грошові кошти з депозитного рахунку № SAMDNWFD0070820821201 позивач зможе забрати тільки в жовтні 2021 року, а депозитний рахунок № SAMDNWFD0071747676501 в банку взагалі не обліковується. Крім того зазначила, що з розмови із працівниками банку зрозуміла, що в жовтні 2020 року договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070820821201 було продовжено ще на один рік, однак як вказує позивач, вона не підписувала жодних договорів та не надавала згоди на укладення договору банківського вкладу на належні їй кошти, а відтак вважає, що відповідач не має права утримувати належні їй на праві власності грошові кошти.
За таких обставин, звернулася до суду із зазначеним позовом та просила його задовольнити.
В подальшому позивач звернулася до суду із заявою про часткову відмову від позову, уточнивши позовні вимоги, в яких просила стягнути з відповідача на її користь 1564, 32 доларів США та пеню за період з 04.11.2020 року по 13.11.2020 року в розмірі 15,65 доларів США.
Так, ухвалою суду від 20.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.07.2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому АТ КБ «Приватбанк» заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070820821201 вклад «Стандарт» строковий на 12 місяців є строковим договором, а отже не підлягає достроковому розірванню в силу закону. Крім того, відповідачем не заперечується право позивача на отримання коштів за депозитом в разі звернення до банку в дні чітко визначені договором, а отже сам предмет спору відсутній в даному випадку та не доведено наявність порушеного права зі сторони банку. Крім того, подання платіжної вимоги до банку, за твердженнями представника, не є правильними, оскільки платіжна вимога подається безпосередньо до платника, а тому оскільки банк не є платником за даним дорученням (банк не є власником коштів, а лише здійснює депозитне зберігання коштів на депозитному рахунку), представник вважає, що платіжна вимога подана із порушенням законодавства та зазначає, що банк не є належним відповідачем у цій справі, натомість відповідачем має бути ОСОБА_2 .
27.10.2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача про часткову відмову від позову в частині стягнення з відповідача на її користь грошових коштів у гривні у розмірі 67547, 32 грн. та пеню у розмірі 675,47 грн., обгрунтувавши тим, що відповідач після відкриття провадження у справі виплатив їй грошові кошти у гривні.
В судове засідання сторони не викликалися, з огляду на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.09.2015 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070820821201, вклад «Стандарт» строковий на 12 місяців», згідно якого ОСОБА_2 було передано грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі на початкову суму 79 515, 76 грн.
Також, 28.10.2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір № SAMDNWFD0071747676501 вклад «Стандарт» строковий на 12 місяців», згідно якого ОСОБА_2 було передано грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі початкову суму 3 000 доларів США.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.06.2020 року зокрема визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : грошові кошти з нарахованими відсотками станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 135 094,64 грн., які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк" на підставі договору від 21 вересня 2015 року № SAMDNWFD0070820821201, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 ; грошові кошти з нарахованими відсотками станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 3 129,11 доларів США, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" на підставі договору від 28 жовтня 2017 року № SAMDNWFD00701747676501, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частину грошових коштів з нарахованими відсотками станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 67 547,32 грн., які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" на підставі договору від 21 вересня 2015 року № SAMDNWFD0070820821201, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 ; 1/2 частину грошових коштів з нарахованими відсотками станом на 01 квітня 2019 року в розмірі 1 564,55 доларів США, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" на підставі договору від 28 жовтня 2017 року № SAMDNWFD00701747676501, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 .
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 року накладено арешт зокрема на грошові кошти з нарахованими відсотками, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується договором від 21.09.2015 року № SAMDNWFD0070820821201 та грошові кошти з нарахованими відсотками, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується договором від 28.10.2017 року.
Так, за змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 67 547, 32 грн. та пені за період з 04.11.2020 року по 13.11.2020 року у розмірі 675, 47 грн., суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається, 27.10.2021 року позивач подала до суду заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення грошових коштів у національній валюті - гривні, мотивувавши це тим, що 06.10.2021 року відповідач виплатив їй грошові кошти у гривні шляхом безготівкового зарахування на її банківський рахунок, а відтак дані позовні вимоги є задоволені відповідачем, тому позивач не підтримує їх. Інші вимоги позивач підтримувала в повному обсязі.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із виконанням відповідачем частини зобов'язань, та у зв'язку із відмовою позивача від позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 67 547, 32 грн., пені у розмірі 675, 47 грн., суд приходить до висновку щодо закриття провадження у цій частині.
Щодо позовних вимог позивача щодо стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1 564 доларів 32 центів та пені у розмірі 15 доларів США 65 центів, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Ст. 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. (ст. 1073 ЦК України).
Згідно п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Згідно п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.
Згідно п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Згідно абзацу 2 п. 32.2 Закону, у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.
Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Тобто, пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.
Крім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку про поширення положень Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносин.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року в справі № 6-37цс16 та від 1 червня 2016 року в справі № 2558цс15.
Судом встановлено, що рішенням суду, що набрало законної сили, позивача визнано власником грошових коштів у сумі 67 547, 32 грн., які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору від 21.09.2015 року № SAMDNWFD0070820821201, який було відкрито ОСОБА_2 ; грошових коштів у сумі 1564, 55 доларів США, які знаходяться на вкладі «Стандарт» строковий на 12 місяців» в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору від 28.10.2017 року № SAMDNWFD0071747676501, який було відкрито ОСОБА_2 .
Позивач зверталася із вимогами щодо виплати їй належних грошових коштів, однак відповідач зобов'язання не виконав.
Так, відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з розрахунку, наданого позивачем,сума штрафний санкцій у вигляді пені від суми грошових коштів 67547, 32 грн. за період з 04.11.2020 року до 13.11.2020 року складає 675, 47 грн. та від суми 1564, 32 доларів США становить 15,65 доларів США.
Судом встановлено, що банк прострочив виконання зобов'язання з видачі ОСОБА_2 належних їй за договором коштів. Пеню за прострочення зобов'язання за цей період позивач визначив на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 675, 47 грн. та 15,65 дол. США.
Таким чином, розмір пені майже дорівнює сумі простроченого зобов'язання і є таким що відповідає завданню цивільного судочинства, а саме справедливому розгляду і вирішенню справи.
Стосовно позовної вимоги щодо здійснення нарахування пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення в розмірі 67547,32 грн., але не більше 10% вказаної суми, та 0,1 % за кожен день прострочення від суми 1564, 55 доларів США, але не більше 10% вказаної суми, яку належить нараховувати починаючи з 14.11.2020 року до дня виконання рішення суду, тобто до дня виплати готівкою або зарахування на банківські рахунки ОСОБА_1 грошових сум 67547,32 грн. та 1564,32 доларів США., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги у цій частині, такий спосіб.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача або на користь держави 840,80 грн. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 1-16, 526, 551, 1058, 1060, 1061, 1066, 1067, ст.ст. 1, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1-18, 76 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів, - задовольнити.
Провадження у частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 67 547 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 32 коп. та пені за період з 04.11.2020 року по 13.11.2020 року у розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 47 коп., - закрити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 1 564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) доларів 32 центи, що станом на 13.11.2020 року в еквіваленті становить 44 108 (сорок чотири тисячі сто вісім) грн. 04 коп. та пеню у розмірі 15 (п'ятнадцять) доларів США 65 центи, що станом на 13.11.2020 року в еквіваленті становить 441 (чотириста сорок одна) грн. 27 коп.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ).
Суддя В.В. Підпалий