ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6176/24
провадження № 1-кс/753/1115/24
"28" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
перекладача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024100020001477 від 17.03.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лі шу, провінції Цзілінь, Китайської Народної Республіки, китайця, громадянина КНР, освіта середня, не одруженого, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ст.146 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_13.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження №12024100020001477 від 17.03.2024 року за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Під час розслідування встановлено, що 16.03.2024 року приблизно о 14 год. 40 хв. на паркувальному майданчику магазину "Ашан" за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , незаконно позбавили волі гр. ОСОБА_11 .
Так, гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи спільно з гр. КНР ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заздалегідь, тобто до початку злочину домовились про викрадення та незаконне позбавлення волі гр. КНР ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_15 , ОСОБА_13, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , 16.03.2024 року приблизно о 14:00 год., прибули до паркувального майданчика магазину «Ашан», що за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, а саме до припаркованого автомобіля марки «Toyota Proace», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа здійснила телефонний дзвінок потерпілому та повідомила про неіснуюче пошкодження автомобіля марки «Toyota Proace», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_14 .
Близько 14 год. 20 хв. до вказаного автомобіля підійшов ОСОБА_14 . У цей же час за ним до автомобіля підійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та два гр. КНР ОСОБА_15 та ОСОБА_13, які діючи групою осіб за попередньою змовою, користуючись перевагою у кількості та фізичній силі, прагнучи подолати волю потерпілого до опору з метою його викрадення та незаконного позбавлення волі, протиправно нанесли потерпілому численні удари в область голови і тулуба, завдавши таким чином фізичних страждань потерпілому ОСОБА_14 та спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови.
Після цього, ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , продовжуючи свої протиправні дії направлені на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_14 , потягнули силоміць потерпілого до автомобіля марки «Toyota Proace», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який в цей час був припаркований на даному паркувальному майданчику.
Подолавши волю потерпілого ОСОБА_14 до опору, зазначені особи насильно посадили його на заднє сидіння в автомобілі «Toyota Proace», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , розмістивши його посередині ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , позбавивши його таким чином змоги вільно залишити вказане місце, при цьому, ОСОБА_15 сів до салону автомобіля на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_13 сів до салону автомобіля на сидіння водія, де стали незаконно утримувати потерпілого проти його волі, та нанесли ОСОБА_14 декілька ударів в область голови та тулуба, ОСОБА_8 , при цьому залишився увесь час залишався поруч з даним автомобілем.
Після чого, ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , вийшли з автомобіля, підійшли до ОСОБА_8 та покинули місце вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні незаконного позбавлення волі, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі, що у сукупності із фактом наявності у підозрюваного громадянства КНР та документів які надають йому право вільного перетину державного кордону України, може спонукати його до втечі чи переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може вчиняти нові злочини; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними свідчень, оскільки вказане кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням фізичного насильства і підозрюваним можуть бути здійснені спроби тиску на останніх з метою полегшення свого становища та зміни показів на свою користь.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала та просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, надавши письмові заперечення.
Підозрюваний ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосовувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини.
25 березня 2024 року, ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження №12024100020001477 від 17.03.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (див рішення "Нечипорук і Йонкало проти України"), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Зазначені в клопотанні обставини підозри ОСОБА_13 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, мають місце та підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття зави про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_17 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом ОМП від 16.03.2024 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
У разі визнання ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, він може бути засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що він уродженець міста Лі шу, провінції Цзілінь, Китайської Народної Республіки, китаець, громадянин КНР, освіта середня, не одружений, тимчасово проживаючий в АДРЕСА_1 , не працюючий, не судимий.
Беручи до уваги особу підозрюваного, який не має офіційного джерела доходу, не має постійного місця проживання на території України, відсутність міцних соціальних зв'язків на території України, відсутність інформації про необхідність перебування на території України, тривалість строку можливого покарання, слідчий суддя доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останньої запобіжного заходу.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_13 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Дійсно, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, разом з тим, беручи до уваги конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, такі запобіжні заходи як домашній арешт та особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не зможуть забезпечити основне завдання даного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, а саме доведеності існування ризиків, передбачених ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 даного кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрювано ОСОБА_13 такого виняткового заходу, як тримання під вартою.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12024100020001477 від 17.03.2024 року задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_13 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17-20 год. 28.03.2024 року по 26.05.2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дарницьку окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваний в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 29.03.2024 року о 14-15 годин.
Суддя :