02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/5141/24
провадження № 2/753/4772/24
про залишення позову без руху
"19" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Вказана заява сформована 11.03.2024 в системі «Електронний суд».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам стст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач прохає суд «стягнути з ОСОБА_2 , 1987 року народження, на користь ОСОБА_1 , 1986 року народження, аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , 2014 року народження, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі даної заяви, тобто з 11 березня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття».
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить позивач у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульованою відповідно до суті позову.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність, яка проявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві суд не може виходити за межі заявлених вимог та ухвалювати будь-які судові рішення на підставі припущень про те, які саме вимоги бажала заявити особа.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не чітко викладено позовні вимоги, а відтак задля дотримання вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог шляхом їх конкретизації, зокрема вказати, який саме розмір аліментів остання прохає суд стягнути з відповідача на утримання дитини.
Окрім того, частиною 1 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до нього, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано квитанцію №712273 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, у якій в графі «кому доставлено» зазначено «фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1 , ПІБ: ОСОБА_1 », а в графі «від кого доставлено» зазначено «фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1 , ПІБ: ОСОБА_1 ».
Таким чином, позивачем було направлено позовну заяву з доданими до неї документами до її ж зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Отже, враховуючи викладене вище, позивачем не дотримано вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, оскільки не надано доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї копій усіх документів відповідачу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої позовної заяви з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, а також докази надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишити без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів з дня отримання нею копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.