02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/5187/24
провадження № 2/753/4793/24
про залишення позову без руху
"20" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про поділ спільного сумісного майна подружжя
В провадження Дарницького районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам стст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Зі змісту та прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач прохає суд визнати недійсним договір про поділ спільного сумісного майна подружжя від 17.08.2020 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №252.
Відповідно до вище вказаного договору, у зв'язку з необхідністю припинення права спільної сумісної власності подружжя на майно та визначення права приватної власності кожного на окреме майно, сторони домовились про наступне.
В особисту приватну власність ОСОБА_1 переходить:
- грошові кошти в сумі 150 000 грн.;
- телевізор SAMSUNG UE-65JS8500;
- холодильник з нижньою морозильною камерою SIEMENS KG56NLW30N;
- окремо встановлена електрична плита BOSH HCA6432200;
- земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,1172 га., кадастровий номер 3221881400:29:114:0306, цільове призначення - для колективного садівництва, для ведення садівництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Воропаївська, «Панорама» садівницьке товариство урочища «Рябців острів».
В особисту приватну власність ОСОБА_2 переходить:
- автомобіль марки «LAND ROVER», модель RANGE ROVER EVOQUE 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ;
- автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель GLE 250 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_1 ;
- квартира АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,1190 га., кадастровий номер 3223155400:03:038:0060, цільове призначення - для колективного садівництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, «Міжріччя» садове товариство;
- садовий будинок АДРЕСА_2 , «Міжріччя» садове товариство.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
За аналізом наведених правових норм, суд вказує на те, що зазначення вартості кожного об'єкту нерухомого майна є обов'язковою вимогою до змісту заявленого позову задля визначення підсудності розгляду даної справи у відповідності до ст. 30 ЦПК України. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
На підставі викладеного вище, суд роз'яснює позивачу про необхідність визначення вартості кожного об'єкту нерухомого майна щодо якого існує спір.
Відповідно до пп. 2, 5, 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Окрім того, у прохальній частині даної позовної заяви, зокрема у п. 2, позивач у якості забезпечення позову прохає суд накласти арешт на відчуження вищевказаного майна.
Згідно чч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами чч. 1, 6 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу, що останній має право на звернення до суду з окремою заявою про забезпечення позову з дотриманням вимог вищевказаного законодавства України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої позовної заяви з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, а також належних та допустимих доказів дійсної вартості об'єктів нерухомого майна щодо яких існує у даній справі спір.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про поділ спільного сумісного майна подружжя недійсним залишити без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.