Справа № 712/3807/24
Провадження № 1-кс/712/1756/24
27 березня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12024250310000990, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що в слідчому відділі Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024250310000990 від 24.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, щоОСОБА_5 , 24.03.2024 приблизно о 17 годині 40 хвилин, перебуваючи в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області, біля залізничної станції км. 898 Шевченківської дирекції Одеської залізниці, маючи кримінально-протиправний намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, маючи при собі заздалегідь підготовлені предмети для розповсюдження вогню, а саме пластикову пляшку з легкозаймистим нафтопродуктом та металевий предмет для подолання засобів захисту, підійшов до релейної шафи призначеної для регулювання швидкісного руху поїздів.
Після чого, ОСОБА_5 за допомогою металевого предмета відігнув дверцята шафи та налив всередину легкозаймисту речовину, а також помістив в середину ганчірку, попередньо змастивши її легкозаймистою речовиною.
У подальшому, не відмовляючись від свого кримінально-протиправного наміру та доводячи його до кінця, за допомогою запальнички підпалив ганчірку, змащену легкозаймистою речовиною, внаслідок чого вогнем пошкоджено конструктивні елементи релейної шафи, чим завдано шкоду Шевченківській дирекції Одеської залізниці.
Після цього, ОСОБА_5 , впевнившись, що йому вдалось здійснити свій намір, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, залишив місце вчинення злочину.
25 березня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні маючого малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС, інвалідом, депутатом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу.
Факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженню доказів в їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події; актом про пожежу від 24.03.2024; показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 ; протоколом огляду квартири, за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом про освідування особи ОСОБА_5 ; матеріалами відеозапису з камери відеоспостереження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що в силу положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлені наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 ,ставиться запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, що обумовлено, зокрема тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваного. Крім того, підозрюваний проживає на території м. Черкаси в орендованому житловому приміщенні, стійких соціальних зв'язків за місцем проведення досудового розслідування не має, зареєстрований в м. Миколаєві.
Крім того, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, в ході досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення знарядь злочину та інших речових доказів, які мають значення для кримінального провадження.
Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, здебільшого на свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_10 , який допитаний в статусі свідка та надає показання, які викривають підозрюваного.
Окрім того, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній, не має постійного джерела доходів, офіційно не працевлаштований, характер та спосіб вчинення злочину свідчить про корисливий мотив, яким керувався підозрюваний, що пов'язано з його матеріальним становищем та бажанням його покращити.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують позицію сторони обвинувачення.
Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, а також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним.
Разом з тим, треба врахувати, що кримінальним правопорушенням завдано шкоди державним інтересам, оскільки вчинено його на об'єкті критичної інфраструктури, що в умовах воєнного стану, підриває обороноздатність країни та порушує нормальну діяльність залізниці.
З урахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного у зв'язку із тим, що він не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів, незаконного впливу на потерпілого, свідків.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані слідчим ризики є надумані, доказів впливу на свідків, іншого впливу не надано. Підозра не обґрунтована. Просила суд обрати альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав захисника та просив врахувати, що не ухилявся та не буде ухилятись від слідства, також не перешкоджав та не буде перешкоджати розслідуванню будь-яким чином.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події; актом про пожежу від 24.03.2024; показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 ; протоколом огляду квартири, за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом про освідування особи ОСОБА_5 ; матеріалами відеозапису з камери відеоспостереження.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального провадження.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та незаконного впливу на свідків.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від слідства та суду, перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків та виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, враховуючи також ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, так як наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи та виправдовує тривалість тримання підозрюваного під вартою, при цьому менш суворий запобіжний захід за законом не може бути застосований суд відповідно до приписів норми ч.8 ст.176 КПК України, яка не визнана неконституційною і тому має застосовуватись судом.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважається за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 309, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 24 березня 2024 року по 22 травня 2024 року включно із можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування зі свідками кримінального правопорушення.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошений 29 березня 2024 року о 11 год. 40 хв.