Справа№ 702/105/24
Провадження № 1-кп/702/49/24
19.03.2024 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024250320000137 від 23.01.2024 за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Цибулів Монастирищенського р-ну Черкаської області, не одруженого, пенсіонера, який має середню освіту, громадянина України, місце державної реєстрації - АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 20.01.2024 близько 14 години, перебуваючи біля магазину «Квіточка», що по вул. Слави, 4 в смт. Цибулів Уманського району Черкаської області на поверхні тротуару побачив банківську картку, золотистого кольору AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_5 , яка була ним втрачена. У цей час у ОСОБА_4 винник умисел, спрямований на привласнення офіційного документу, а саме вказаної банківської картки з корисливих мотивів. Реалізовуючи вказаний умисел ОСОБА_4 , не вживаючи будь-яких заходів для повернення виявленої ним картки, усвідомлюючи те, що знайдена ним банківська картка AT КБ «ПриватБанк», належить іншій особі, діючи умисно та цілеспрямовано з корисливих мотивів, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих діях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнив вказану банківську картку, яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи, з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_5 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнив вказаний офіційний документ.
Крім того, ОСОБА_4 , у період часу з 09 години 50 хвилини по 14 годину 18 хвилин 22.01.2024, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який був в подальшому продовжений, останній раз Указом Президента України № 734 / 2023 від 08.11.2023, використовуючи привласнену ним напередодні банківську картку золотистого кольору AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_5 , з рахунку, що відкритий на ім'я останнього, шляхом розрахунку за товари в магазині «Брусилівські ковбаси», який розташований по АДРЕСА_3 , таємно викрав грошові кошти на загальну суму 519 гривень 17 копійок, оплативши товари чіпом доступу на ній об 09 годині 50 хвилині на суму 54 гривні 54 копійки та об 14 годині 18 хвилині року на суму 464 гривні 63 копійки, чим спричинив потерпілому збитки на загальну суму 519,17 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, які не оспорював. Свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, що йому інкриміновано, визнав повністю, у скоєному розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його присутності, претензій до обвинуваченого не має, просив міру покарання визначити на розсуд суду.
В судовому засіданні обвинувачений просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України.
Суд вислухавши думку прокурора, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не заперечуються відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувачений є винним у вчиненні зазначених вище діянь, та його дії вірно кваліфіковані:
за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;
за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні кримінальні правопорушення, раніше не судимий, не одружений, пенсіонер, має постійне місце проживання, характеризується як особа на яку скарг не надходило, на медичних обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, а також те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді, підготовленої Уманським районним сектором № 2 філії державної установи «Центр пробації», ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Також суд бере до уваги позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, вважає за необхідне призначити останньому покарання: за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі.
Виходячи з викладеного, у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявності пом'якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених обов'язків органами пробації протягом іспитового строку, тому на підставі ст. 75 КК України, слід звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід не обирався.
Відомості про процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази по вказаному кримінальному провадженню суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:
за частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України - 1 (один) рік обмеження волі;
за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: файли формату «МР4» із записом камер відеоспостереження магазину «Брусилівські ковбаси», зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Речовий доказ: картку для виплат КБ «ПриватБанк» - вважати повернутою потерпілому, згідно розписки.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1