Справа № 544/542/24
пров. № 1-кс/544/110/2024
28 березня 2024 року м. Пирятин
Слідча суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду м. Пирятин по вул. Соборна, 41, клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Лубенського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розведеного, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
Підозрюваний ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався,
До слідчої судді Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратур ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою. Дане клопотання обґрунтовано тим, щов нічний час з 28 на 29 лютого 2024 року, коли саме під час проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 в період дії воєнного стану в Україні, визначеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовженого Указом Президента України № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, затвердженого Законом від 13.02.2024, перебуваючи поруч з приміщенням будинку за адресою: АДРЕСА_3 , біля приміщення вищевказаного будинку на лавочці помітив ОСОБА_7 , який спав на лавочці. Після цього, скориставшись фізіологічним станом останнього ОСОБА_6 з лівої кишені куртки ОСОБА_7 шляхом вільного доступу, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон марки Хіаоmі модель Redmi 9С, в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта становить 2800грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на вище вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
21 березня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Окрім цього встановлено, що 10.11.2020 ОСОБА_9 засуджено Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки. У зв'язку з цим останній перебуває на обліку в Лубенському районному секторі №1 ДУ «Центр пробації» Філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області з 15.12.2020.
Крім цього, встановлено, що в період іспитового строку ОСОБА_6 скоїв ряд кримінальних правопорушень, а саме: в кінці квітня 2022 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а також 04.05.2022 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, за вчинення яких відносно останнього 24.06.2022 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області; 06.08:2022 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.309 та ч.1 ст.310 КК України, за вчинення яких відносно останнього 01.09.2022 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області; 11.06.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а також 12.06.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за вчинення яких відносно останнього 25.08.2023 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області;
На даний час вищевказані матеріали перебувають на розгляді в суді.
Незважаючи на це ОСОБА_6 переховувався від суду, таким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим останнього відповідно до ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.12.2023 було оголошено у розшук.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_10 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інші правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Крім цього, підставою застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, а саме:
1)можливість переховуватися від органів досудового слідства та суду.
ОСОБА_6 має можливість покинути територію Полтавської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, оскільки подібні факти мали місце в минулому.
Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 , через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, за яке можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, про що йому повідомлено про підозру, може ухиляється від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. Тобто існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування.
2)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перебуваючи на волі ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою здобуття засобів для існування, а також засобів для переховування від органів досудового розслідування, оскільки, будучи неодноразово судимим та неодноразово відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі, вже вчинив ряд кримінальних правопорушень корисливої спрямованості, за які йому повідомлено про підозру та тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КІІК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, менш суворі запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі, не зможуть запобігти наведеним ризикам.
Особисте зобов'язання - не може запобігти наведеним вище ризикам, оскільки ОСОБА_6 вчинив злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та перебуваючи на випробувальному терміні;
Особисту поруку - неможливо застосувати, оскільки до ВП №1 ГУНП в Полтавській області не зверталися особи, які б заслуговували на довіру, з проханням взяти на поруки ОСОБА_9 ;
Заставу - неможливо застосувати, оскільки до ВП №1 ГУНП в Полтавській області не звернулася жодна особа з проханням внести заставу за ОСОБА_9 ;
Домашній арешт - неможливо застосувати, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може покинути територію Полтавської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. А також враховуючи, що ОСОБА_6 переховувався від суду, таким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим останнього відповідно до Ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.12.2023 року було оголошено у розшук.
Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне розслідування кримінального провадження.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали вказане клопотання та просили обрати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_9 заперечував проти клопотання, просив обрати щодо нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Прокурор щодо можливості обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою заперечував, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризику вчинення підозрюваним нових злочинів.
Слідча суддя, заслухавши прокурора, слідчого та підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, дійшла висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12024170580000091 від 01.03.2024, в якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ст. інспектора -чергового ВП №1 (м. Пирятин) ОСОБА_11 , протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01 березня 2024 року, протоколом огляду місця події від 01 березня 2024 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01 березня 2024 року, додатковим протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08 березня 2024 року, протоколом огляду від 01 березня 2024 року, висновком експерта від 06 березня 2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом огляду відеозапису від 08 березня 2024 року, протоколом огляду від 08 березня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_16 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим ризиків, слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків слідча суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Так, слідча суддя вважає, що слідчий та прокурор у судовому засіданні довели, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідча суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Також слідча суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він не одружений, не працює, міцних соціальних зав'язків не має, раніше неодноразово судимий. Так, 10.11.2020 ОСОБА_9 засуджено Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки. В період іспитового строку ОСОБА_6 скоїв ряд кримінальних правопорушень, а саме: в кінці квітня 2022 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України;04.05.2022 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення яких відносно останнього 24.06.2022 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області; 06.08:2022 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК України, за вчинення яких відносно останнього 01.09.2022 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області; 11.06.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а також 12.06.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення яких відносно останнього 25.08.2023 направлено обвинувальний акт до Гребінківського районного суду Полтавської області.
На даний час вищевказані матеріали перебувають на розгляді в суді.
Незважаючи на це ОСОБА_6 переховувався від суду, таким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим останнього відповідно до ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.12.2023 було оголошено у розшук.
Враховуючи наведене, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним. На даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 55 (п'ятдесят п'ять) днів до 21 травня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 години 00 хвилин 28 березня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали невідкладно вручити підозрюваному та прокурору.
Для тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 29.03.2024.
Суддя ОСОБА_1