Дата документу 29.03.2024Справа № 554/3189/24
Провадження № 1-кс/554/3876/2024
28 березня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024175460000046 від 06 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого
13 лютого 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
19 грудня 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років і 1 місяця позбавлення волі, 23 листопада 2007 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської обласні звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців і 25 дні;
03 жовтня 2008 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 395, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року і 1 місяця позбавлення волі, Звільнений 30 квітня 2009 року по відбуттю строку покарання;
31 серпня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;
10 січня 2013 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
11 вересня 2014 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі;
29 січня 2016 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років і 1 місяця позбавлення волі;
12 лютого 2016 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років і 1 місяця позбавлення;
14 березня 2016 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років і 1 місяця позбавлення волі;
27 липня 2016 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі, звільнений 11 вересня 2019 року по відбуттю покарання;
12 жовтня 2020 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитом строком на 2 роки, 03 листопада 2022 року знятий з обліку по закінченню іспитового строку;
16 травня 2023 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
25 серпня 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років і 1 місяця позбавлення волі
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 з визначенням йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обґрунтоване таким.
СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024175460000046 від 06 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 лютого 2024 року, близько 16 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Південний Вокзал», що по вулиці Охтирський Шлях в м. Полтава, будучи в салоні маршрутного таксі маршрутом «Полтава - Котельва», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав із сумки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «NOKIA», модель 5.4, в корпусі пурпурового кольору ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , об'ємом пам'яті 4/6 GB, вартістю 2533,33 грн, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму.
25 лютого 2024 року, близько 17 год 50 хв, він же, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Південний Вокзал», що по вулиці Охтирський Шлях в м. Полтава, будучи в салоні маршрутного таксі маршрутом «Південний вокзал - с. Розсошенці», діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав із правої кишені штанів ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A52», в корпусі чорного кольору ІМЕІ-1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , об'ємом пам'яті 256 GB, вартістю 7033,33 грн, спричинивши останньому матеріального збитку на вказану суму.
Викраденим в кожному випадку розпорядився на власний розсуд.
06 березня 2024 року, близько 11 години, перебуваючи на відкритій загально доступній ділянці місцевості в АДРЕСА_2 , він же, впродовж року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, діючи умисно, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, у невстановленому досудовим слідством місці знайшов на ґрунтовій поверхні, поруч із парканом, прозорий полімерний пакет на пазовій застібці, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина - PVP масою 0,406 г, у вигляді речовини кристалічного походження зеленого кольору - загальною масою 0,495 г, який останній забрав та в подальшому помістив до правої внутрішньої кишені власної куртки, тобто незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину без мети збуту.
В подальшому 06 березня 2024 року, близько 11 год 14 хв, під час огляду місця події в м. Полтава, провулок Прирічковий, поблизу житлового будинку № 46 ОСОБА_4 добровільно видав працівниками поліетиленовий пакет з речовиною кристалічного походження зеленого кольору - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,495 г, що перевищує невеликі розміри.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,495 г для власного вживання без мети збуту.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 27 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, та ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту протягом року після засудження за статтею 309 КК України.
Слідчий вказує, що причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушення підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження в сукупності, зокрема рапортом від 06 березня 2024 року, висновками експертів № СЕ-19/117-24/4332-НЗПРАП від 12 березня 2024 року, № СЕ-19/117-24/4413-ТВ від 13 березня 2024 року та № СЕ-19/117-24/4573-ТВ від 15 березня 2024 року, а також відомостями, які містяться в протоколах: огляду від 06 березня 2024 року, проведеного в АДРЕСА_2 ; огляду цифрового носія та перегляду інформації котра міститься на ньому від 13 березня 2024 року; прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію у ОСОБА_6 від 06 березня 2024 року; огляду від 15 березня 2024 року, проведений у приміщенні ВНП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, що в АДРЕСА_3 ; огляду цифрового носія та перегляду інформації котра міститься на ньому від 20 березня 2024 року; прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію у ОСОБА_7 від 26 лютого 2024 року; пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 від 22 березня 2024 року; пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 від 20 березня 2024 року; допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_4 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам останнього незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідча просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання в повному обсязі та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що визнає вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за обставин, викладених у повідомленні йому про підозру.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що 27 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Так, надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в ході розгляду клопотання знайшли й своє об'єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилаються слідчий та прокурор.
Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину, санкцією одного з яких (ч. 4 ст. 185 КК України) передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене. При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний тривалий час не має постійного місця проживання.
Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора про наявність ризику незаконного впливу підозрюваним на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, зокрема шляхом погроз, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Крім того, зважаючи на характеристику особи підозрюваного, який неодноразово засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних корисливих злочинів, покарання за які не відбув, є непрацюючим та не має будь-якого джерела прибутку, слідчий суддя вважає, що останній, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
При цьому суд виходить з установленого правила про те, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов'язків і не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Такі обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Зокрема, особисте зобов'язання не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, а з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність ризиків та характеристику особи підозрюваного, вказаний запобіжний захід в даному випадку є занадто м'яким; особиста порука не може бути застосована, так як на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного ОСОБА_4 ; заставу неможливо застосувати, так як до слідчого чи прокурора не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу; домашній арешт неможливо застосувати до підозрюваного, так як останній триманий час не має постійного місця проживання, що унеможливлює застосування щодо нього такого запобіжного заходу.
Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання доведеним ризикам.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчим суддею необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, враховуючи характеристику особи підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3028 грн), вважаючи, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 13 год 00 хв 28 березня 2024 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 26 травня 2024 року, 13 год 00 хв.
Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р U A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 29 березня 2024 року о 09 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_14