Справа № 541/583/24
Номер провадження 2/541/421/2024
іменем України
29 березня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Городівського О.А.,
секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авентус Україна" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в грудні 2023 року з додатку «Приват24» та через інформаційно-державні послуги додаток «Дія» їй стало відомо про наявність виконавчого провадження №65156341 від 14.04.2021 з ідентифікатором доступу до даного виконавчого провадження № 4Г7682В363А6, відкритим приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області, ОСОБА_2 . З документів Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Райда О.С., стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження №65156341 від 14.04.2021, була заява ТОВ «Авентус Україна» б/н від 30.03.2021 про примусове виконання виконавчого напису № 4038 від 03.03.2021, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. Позивач вважає вищевказаний виконавчий напис неправомірним та таким, що порушує її права, виходячи із наступного.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Просила визнати виконавчий напис №4038 від 03.03.2021 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. таким, що не підлягає виконанню.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Представник, адвокат Кравець С.В. в поданій заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, заперечень проти ухвалення заочного рішення не подав (а.с.60) .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав (а.с.59).
Треті особи приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович та приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили (а.с. 54,55).
Ухвалою судді від 26.02.2024 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 50).
Ухвалою суду від 29.03.2024 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 03.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис за реєстровим №4038 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» за кредитним договором №2305668 від 22.04.2020. Загальна сума заборгованості складає 23760,00 грн. (а.с. 26,28-34).
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем 14.04.2021 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65156341 з примусового виконання виконавчого напису №4038 від 03.03.2021 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. про стягнення із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» заборгованості в сумі 23760,00 грн., постанова від 26.04.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.20,23-24).
Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 17,19,40).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначає, що такий порушує його законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 299/1160/16-ц, провадження № 61-22900св18).
Крім цього, слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та їх безспірність.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
З наданих позивачем суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Згідно з ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис необхідно визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 1211,20 грн судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 95, 133, 141, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4038 від 03.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення із ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авентус Україна» заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський