29.03.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 646/6691/20
Провадження № 1-кп/553/60/2024
29 березня 2024 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження за №12020220060001154 від 16.06.2020 та №12020220540001414 від 16.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.185 КК України,
На розгляді Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувало вказане об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020220060001154 від 16.06.2020 та №12020220540001414 від 16.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.185 КК України.
Згідно з ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який в подальшому продовжено.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Відповідно до акту приймання-передавання справ від 19.04.2022 до Ленінського районного суду м. Полтави з Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла справа № 646/6691/20.
Відповідно до ч.6 ст.34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.04.2022 згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 прийнято до розгляду з призначенням підготовчого судового засідання.
За ухвалою суду від 26.07.2022 на підставі обвинувальних актів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 призначено судовий розгляд.
Захисником обвинуваченого подано клопотання про закриття кримінального провадження у відношенні обвинуваченого в частині пред'явленого звинувачення за ч.1 ст.296 КК України, яке вмотивоване закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому підстав звільнення та наслідків закриття провадження, підтримав подане захисником письмове клопотання, не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України на підставі ст.49 КК України за закінченням строків давності.
Захисник обвинуваченого прохав задовольнити подане ним клопотання.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив.
Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, потерпілі в судове засідання не прибули, звернувшись з клопотаннями про продовження розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши наявні в розпорядженні суду матеріали, виходячи з меж заявленого клопотання, роз'яснивши обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд зазначає про наступне.
За обвинувальними актами складеними у вказаному об'єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.345 КК України (№ 12020220060001154 від 16.06.2020) та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (№ 12020220540001414 від 16.06.2020).
Так, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020220060001154 від 16.06.2020, ОСОБА_4 пред'явлено звинувачення за ч.1 ст.296 КК України у тому, що він 16.06.2020 близько 07 год. 50 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні громадської вбиральні біля ст.Левада, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спровокувавши конфлікт з працівницею ОСОБА_6 , незважаючи на те, що перед ним літня жінка, діючи з винятковим цинізмом, умисно, з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень за малозначним приводом, з метою завдання фізичного болю, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс декілька ударів в обличчя потерпілій, в результаті яких ОСОБА_6 вдарилась потиличною ділянкою голови об куток дверей, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Згідно із ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч.3 ст.285 КПК України).
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно із ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 16.06.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, за яке передбачено покарання, зокрема, у виді обмеження волі на строк до п'яти років та яке, згідно із ст. 12 КК України за класифікацією кримінальних правопорушень належить до кримінальних проступків, а тому строк давності, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України становить три роки.
За таких обставин, на час здійснення судового провадження у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання сторони захисту сплив трирічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.
При цьому суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Відтак суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як убачається з інформаційної довідки про наявність судимостей та матеріалів кримінального провадження, в межах кримінального провадження № 12020220060001154 від 16.06.2020 обвинуваченому пред'явлено звинувачення за вчинення 16.06.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та за вчинення 16.06.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.345 КК України. Також у кримінальному провадженні № 12020220540001414 від 16.06.2020 обвинуваченому пред'явлено звинувачення у вчиненні 16.06.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Відомостей про внесення до ЄРДР відомостей про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності після 16.06.2020 та перебування його у розшуку, з наданої довідки не вбачається, під час здійснення судового провадження як Червонозаводським районним судом м. Харкова так і Ленінським районним судом м. Полтави обвинувачений від суду не ухилявся.
Згідно з реєстром досудового розслідування у ньому містяться відомості про процесуальні рішення слідчого щодо оголошення обвинуваченого у розшук, зупинення досудового розслідування та його відновлення, а саме постанова від 29.07.2020 про оголошення розшуку, зупинення досудового розслідування, постанова від 21.08.2020 про відновлення досудового розслідування, постанова від 21.08.2020 про оголошення розшуку, зупинення досудового розслідування, постанова від 07.09.2020 про відновлення досудового розслідування, постанова від 08.09.2020 про оголошення розшуку, зупинення досудового розслідування, постанова від 16.10.2020 про відновлення досудового розслідування.
Водночас відомості про заведення розшукової справи у відношенні ОСОБА_4 відсутні, інформації про перебування його у розшуку за відомостями УІАП ГУНП в Харківській області також не вбачається, згідно з ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.10.2020 про застосування запобіжного заходу, попередньо обвинувачений не затримувався.
В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що місце проживання не змінював, з 16.10.2020 утримується під вартою, працівники поліції затримали його біля будинку під час прогулянки з дитиною.
Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України), пов'язує зупинення строків давності не з ухвалами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства, суду.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 639/793/17.
Жодних об'єктивних відомостей на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від досудового розслідування, матеріали кримінального провадження не містять.
При цьому, згідно з п. 58, 59 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення.
Таким чином, навіть з урахуванням періодів оголошення розшуку за постановами слідчого, визначений ч.1 ст.49 КК України строк на час розгляду клопотання сплив.
З огляду на наведене, перевіривши матеріально-правові та процесуальні правові підстави заявленого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, отримавши згоду на таке звільнення від обвинуваченого, враховуючи, що кримінальне правопорушення, за яким він обвинувачується, є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, та з моменту його вчинення минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся, за відомостями про притягнення до кримінальної відповідальності, після 16.06.2020 обвинувачений злочинів не вчиняв, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не пред'являвся, процесуальні витрати згідно з обвинувальним актом відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.284,285,286,369,372,392 КПК України, суд,
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Об'єднане кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України за внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостями № 12020220060001154 від 16.06.2020, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Ленінський районний суд м.Полтави і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1