14.10.10р.Справа № 21/260-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер - ЗБК - Україна", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 75 078,59 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача - Кітченков М.О., дов. б/н від 15.01.2008р.;
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер - ЗБК - Україна" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про стягнення суми основного боргу у розмірі 55 503, 86 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 2 997, 50 грн., інфляційні у розмірі 11 413, 10 грн., пеню в розмірі 5 022, 72 грн.
Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім того, суд зважає на те, що якщо представники сторін чи інші учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
15.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна»(далі -Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(далі -Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки товару №18 (далі -Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався у порядку і строки, встановленими цим Договором, передати товар у власність Покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а останній зобов'язався прийняти товарі оплатити його на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2008р., але в любому випадку до закінчення виконання сторонами своїх обов'язків (п. 8.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість, асортимент, ціна за одиницю поставленого товару вказується у видатковій накладній, які складаються на підставі що недільних заявок Покупця.
П. 2.10. Договору, передача товару повинна здійснюватися по наступних документах: товаро-транспортна накладна; матеріальні накладні; податкові накладні; документи, які підтверджують якість товару.
П. 2.12. Договору, прийом товару по кількості здійснюється згідно Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою при Раді Міністрів ССР від 15.06.1965р. № П-6.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору, ним по накладній № 0-00003612 від 26.11.2008 р., здійснено поставку товару (бетон) на суму 56 503,86 грн., який оплачений відповідачем частково у сумі 1000,00 грн.
Згідно з п. 3.1. умов Договору, Покупець проводить 100% передплату за партію товару протягом 2-х банківських днів з моменту пред'явлення рахунку постачальником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.2. Договору за порушення строків сплати за Товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочки з дня прострочки оплати Товару.
Також, окрім основного боргу у розмірі 55 503,86 грн., відповідач зобов'язаний сплатити позивачу: 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 997,50 грн., інфляційні у розмірі 11 413,10 грн., пеню -5 022,72 грн., а всього -75 078,59 грн.
Позивач посилається на часткову оплату відповідачем за поставлений товар, та на наявність боргу відповідача у сумі 55 503,86 грн..
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідально до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого боржник зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (в тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 ЦК України).
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки позивач виконав перед відповідачем умови договору (передав товар), а відповідач прийняв цей товар, у відповідача виник обов'язок їх оплатити, а у позивача право вимагати оплати.
05.07.2010р. позивач направив Відповідачу листа (вих. № 05/07-10) з вимогою сплатити суму заборгованості за поставку товару. Відповіді вищевказаним листом від відповідача не надійшло.
В порушення умов Договору та чинного законодавства, відповідач до сьогоднішнього часу не здійснив оплату за поставлений товар.
Доказів сплати боргу на час розгляду справи Відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 55 503,86 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи, не заперечуються Відповідачем, та підлягають задоволенню повністю.
Згідно п. 5.2. Договору за порушення строків оплати за Товар, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченного товару за кожен день прострочки.
Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, розмір пені за період з 14.03.10р. по 14.09.10р. становить 5 218,12грн.
Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення Позивачем - 5 022,72 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно розрахунку Позивача інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2008р. по березень 2010р. становлять 11 413,10 грн., 3% річних за період з 14.03.10р. по 14.09.10р. становлять 2 997,50 грн.
Суд, перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", встановив, що інфляційні втрати та 3% річних розраховано невірно, і, відповідно до нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" становлять:
- 10 702,23 грн. - інфляційні втрати;
- 2 992,49 грн. -3% річних.
Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню частково.
В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 710,87 грн. та 3% річних в сумі 5,01 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі при частковому задоволенні позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 509, ч.3 ст. 510, 526, 530, 610, 629, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 32608656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна»(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7, код ЄДРПОУ 35267848) 55 503 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот три) грн. 86 коп. - основного боргу, 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 72 коп. - пені, 10 702 (десять тисяч сімсот дві) грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 2 992 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 49 коп. -3% річних, 742 (сімсот сорок два) грн. 22 коп. - державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 30 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.10.2010р.