22.10.10р.Справа № 3/133-10
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Дослідне, Дніпропетровський рай., Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог Приватне підприємство "RIGEL-VTL", м. Харків
про визнання лізингової угоди недійсною
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивач - ОСОБА_2, дов. від 03.02.2010р.
ОСОБА_1, свідоцтво, серія НОМЕР_1
відповідач - Маєвська К.В., дов від 20.07.2010р.
третя особа - не з'явився (про час ті місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить визнати недійсною лізингову угоду №ОЕМ02_39624_03 від 25.06.2008р., укладену з Відповідачем.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач наполягає на тому що обладнання, а саме: баштові крани SТ 5515В, 2008 року випуску він від ТОВ "АМО" фактично не отримував. Однак до зазначеної лізингової угоди при передачі вказаних кранів Позивачем підписаний відповідний акт прийому-передачі, без жодних застережень з боку Позивача, жодних рекламацій чи претензій щодо недоотримання чи неотримання об'єкту лізингу з боку Позивача не надходило. Крім того, у вказаній позовній заяві Позивач зазначив, що з відповіді на адвокатський запит йому стало відомо про отримання вказаних баштових кранів іншим суб'єктом господарювання та наданням відповідного дозволу на експлуатацію вказаних кранів Дочірньому підприємству "Контакт" ВАТ "Житлобудмеханізація-2". Підставою ж видачі дозволу на експлуатацію ДП "Контакт" ВАТ "Житлобудмеханізація-2" є договір оренди укладений ПП "Гледіс" з ДП "Контакт" ВАТ "Житлобудмеханізація-2". На підставі чого Позивач робить висновок про відсутність у ТОВ "АМО" права власності на вказані крани та належність вказаних кранів іншій особі ПП "Гледіс". Однак, це не відповідає дійсності, оскільки 15.06.08р. ТОВ "АМО" уклало з Приватним підприємством " RIGEL-VTL" договори поставки № 15/06-08-1, № 15/06-08-2, 26.06.08р. Приватне підприємство "RIGEL-VTL" передало, а ТОВ "АМО" прийняло у власність баштові крани. Таким чином, право власності на вказані баштові крани ТОВ "АМО" набуло 26.06.08р. Зобов'язання за вказаним договором ТОВ "АМО" виконало у повному обсязі. Відповідно до п. 1.1. поданого до Держгірпромнагляду примірнику договору оренди баштових кранів № 39/08, на підставі якого надано дозвіл на експлуатацію вказаної техніки ДП "Комплект" ВАТ "Житлобудмеханізація-2", Орендодавець тобто ПП "Гледіс" передає, а Орендар приймає у користування баштові крани модель SТ 5515В - дві одиниці, що належать Орендодавцеві, тобто ПП "Гледіс" на підставі права власності, що підтверджується договором фінансового лізингу №ОЕМ02_39624_03 від 25.06.08р. Однак зазначений договір, на підставі якого нібито виникло право власності на спірні баштові крани у ПП "Гледіс", є саме спірним договором лізингу, що був укладений ТОВ "АМО" з Позивачем й жодним чином не міг бути підставою виникнення права власності на вказані крани у ПП "Гледіс". ТОВ "АМО" жодних дозволів на суборенду переданого Позивачеві обладнання не надавало.
У додаткових поясненнях Відповідач зазначає, що посилання Позивача на відсутність індивідуальних ознак баштових кранів та нібито передання цих самих кранів іншим особам, є надуманими та мають на меті затягування процесу стягнення заборгованості за вказаною лізинговою угодою. Крім того, вказані у позовній заяви відомості що саме ці крани є об'єктом інших правовідносин також є хибним, адже і в описаних правовідносинах крани також не мають жодних ознак, що дають можливість їх ідентифікувати, ані як ті, що були передані ТОВ "АМО", ані як якісь інші.
У судовому засіданні представником Відповідача повідомлено, що крани зазначені у спірному договорі повернуті Позивачем Відповідачеві.
Третьою особою не надано пояснень у справі, лише надано документи про повернення нею грошових коштів Відповідачеві, у зв'язку з відмовою ним від придбання баштових кранів, з урахуванням укладання договору фінансового лізингу №ОЕМ02_39624_03 від 25.06.2008р. з ТОВ "АМО".
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.10.2010р. оголошувалась перерва.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
25.06.08р. сторонами підписано лізингову угоду № ОЕМ02_39624_03 (далі Лізингова угода), яка регулює юридичні відносини Лізингодавця (Відповідача) з Лізингоодержувачем (Позивачем) з оперативного лізингу Обладнання, зазначеного у Додатку 1 цієї лізингової угоди (п. 1.1 Лізингової угоди).
Згідно з п. 3.1 Лізингової угоди, Лізингодавець має виключне право власності на обладнання. Лізингоодержувач не може продавати або передавати обладнання у чиєсь володіння, використовувати його як заставу для будь-яких зобов'язань.
Відповідно до Додатку 3.1 Лізингової угоди -акт приймання-передачі, Лізингодавець передав Лізингоодержувачеві Баштовий кран ST 5515В, виробник -Китай, заводський № 208К135, рік випуску - 2008.
Відповідно до Додатку 3.2 Лізингової угоди -акт приймання-передачі Лізингодавець надав Лізингоодержувачеві Баштовий кран ST 5515В, виробник -Китай, заводський № 208К138, рік випуску - 2008.
У додатках 5.1., 5.2. до Лізингової угоди -специфікація обладнання, сторонами погоджено параметри обладнання, відповідно: баштовий кран ST 5515В, рік випуску -2008, виробник Yongmao, висота під крюком 52,2 м, довжина стріли 55м, максимальна вантажопідйомність 8т; баштовий кран ST 5515В, рік випуску -2008, виробник Yongmao, висота під крюком 67,2 м, довжина стріли 55м, максимальна вантажопідйомність 8т.
15.06.08р. Третьою особою з Відповідачем укладено договір поставки № 15/06-08-1, за яким, Продавець (Третя особа) зобов'язався передати, а Покупець (Відповідач) прийняти й оплатити один баштовий кран моделі ST 5515В -8 тон, висота крану 52,2 м. (виробництво КНР), далі Товар (п. 1.1 Договору № 15/06-08-1).
Відповідно до п. 2.5 Договору № 15/06-08-1, право власності на Товар переходить від Продавця Покупцю з моменту 20% оплати суми Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 15/06-08-1 ціна Договору складає -1 580 000,00 грн.
26.06.08р. до Договору № 15/06-08-1, сторонами підписано акт приймання-передачі Товару, Специфікацію, Додаток № 2 до Договору та Графік поставки Товару. При цьому, у перерахованих документах відсутні посилання на заводський номер баштового крану, придбаного Відповідачем. У акті приймання-передачі до Договору № 15/06-08-1 зазначено, що висота під крюком крану становить 52 м, а не 52,2 м, як обумовлено Договором № 15/06-08-1 й специфікацією до нього, а також додатками до спірного Договору.
15.06.08р. Третьою особою з Відповідачем укладено договір поставки № 15/06-08-2, за яким, Продавець (Третя особа) зобов'язався передати, а Покупець (Відповідач) прийняти й оплатити один баштовий кран моделі ST 5515В -8 тон, висота крану 67,2 м. (виробництво КНР), далі Товар (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору № 15/06-08-2, право власності на Товар переходить від Продавця Покупцю з моменту 20% оплати суми Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 15/06-08-2, ціна Договору складає -1 640 000,00 грн.
26.06.08р. на виконання умов Договору № 15/06-08-2, сторонами підписано акт приймання-передачі Товару, Специфікацію, Додаток № 2 до Договору та Графік поставки Товару. При цьому, у перерахованих документах відсутні посилання на заводський номер баштового крану, придбаного Відповідачем. У акті приймання-передачі до Договору № 15/06-08-2 зазначено, що висота під крюком крану становить 67 м, а не 67,2 м, як обумовлено Договором № 15/06-08-2 й специфікацією до нього, а також додатками до спірного Договору.
Починаючи з 07.07.2008р. до 03.09.2008р. Відповідачем перераховано Третій особі обумовлену п. 2.5 Договорів суму.
Однак, спірний Договір сторонами укладено 25.06.2009р., тобто ще до виконання Відповідачем зобов'язань, визначених п.2.5 Договорів № 15/06-08-1, № 15/06-08-2.
Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до ст. 203 ЦК України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечення Відповідача, викладені вище, так як він не надав беззаперечних доказів того, що майно передане ним за спірним Договором у лізинг Позивачеві належить саме Відповідачеві, оскільки надані документи не мають посилань на заводські номери баштових кранів, придбаних Відповідачем у Третьої особи, що унеможливлює ідентифікацію баштових кранів придбаних Відповідачем у Третьої особи й переданих Відповідачем Позивачеві, оплата 20% вартості придбаних Відповідачем у Третьої особи баштових кранів завершилася 03.09.2008р.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною лізингову угоду № ОЕМ02_39624_03 від 25.06.2008р., укладену Товариством з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 12, кв. 50 (код ЄДРПОУ 32998860) з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідн. код НОМЕР_2).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 12, кв. 50 (код ЄДРПОУ 32998860) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідн. код НОМЕР_2) 85,00 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане__________________