18.10.10р.Справа № 39/219-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед", м. Київ
до Товариства з обмежено відповідальністю "ВЕГА ПРІМ", м. Підгороднє, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 224 735 грн. 08 коп.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Аманжолов Д.Ю., дов. від 29.01.2010р. № 90-юр
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 224 735 грн. 08 коп. Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем договору поставки № ВП-30502/3-17 від 01.03.2009р. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.
12.10.2010 Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 187 617 грн. 31 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що позивачем не надано доказів продажу Відповідачем поставленого товару, в той час, як згідно умов договору поставки, оплата товару має бути здійснена відповідачем після його продажу за кожні 45 календарних днів. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Відповідач надав суду платіжні доручення на оплату частини суми заборгованості в розмірі 21814 грн. 68 коп.
В судовому засіданні оголошувалася перерва із 12.10.2010р. по 18.10.2010р., згідно ст. 77 ГПК України.
Представник відповідача в судове засідання після перерви не з'явився.
В судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.03.2009р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № ВП-30502/3-17. (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця, яке являється невід'ємною частиною договору (далі в договорі -додаток №3 „Замовлення товару”), а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах, які обумовлені в додатку №4 до даного договору „Додаткові умови”, які являються невід'ємною частиною договору (далі в договорі -додаток №4 „Додаткові умови”).
Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі Товару (п. 1. 2 Договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що асортимент та ціна товару погоджуються у специфікаціях до Договору. Специфікація затверджується сторонами по формі (додаток № 1 “Специфікація”) яка є невід'ємною частиною Договору.
Загальна сума Договору складається з суми товару, отриманого по всім накладним, за який покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за проданий товар кожні 45 календарних днів, який встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” (п.п. 7.1, 7.2 Договору).
Пунктом 6 додатку № 4 до договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів та розрахунковий рахунок Постачальника за проданий товар кожні 45 (сорок п'ят) календарних днів.
Згідно з видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, Позивач в період із 05.10.2009 року по 09.06.2010 поставив Відповідачу товар на загальну суму 225 155 грн. 76 коп.
За товар поставлений в зазначений період, Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 420 грн. 68 коп., а також повернення нереалізованого товару на суму 37 117 грн. 77 коп., внаслідок чого, його заборгованість за оплату товару поставленого в спірний період склала 187 617 грн. 31 коп. (225155,76 - 420,68 -37117,77 = 187617,31).
Заперечуючи проти позову, Відповідач надав суду платіжні документи на часткову оплату товару, поставленого в рамках договору № ВП-30502/3-17 від 01.03.2009 року, зокрема, платіжні доручення, згідно яких Відповідачем в період із 04.11.2009 по 29.03.2010 проведено оплати на загальну суму 21 814 грн. 68 коп.
Суд не приймає зазначені платіжні документи в якості доказу оплати Відповідачем вартості товару, поставленого в спірний період (із 05.10.2009 по 09.06.2010), оскільки наданий до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 (том 3, а.с. 1), яким зафіксовано сальдо в розмірі 224735 грн. 08 коп. (225155,76 -420,68 = 224735,08) свідчить про те, що за вказаними платіжними дорученнями Відповідачем здійснювалася оплата поставки минулих періодів, які не є предметом даного спору.
Таким чином, на час розгляду справи, належних доказів оплати заборгованості за товар поставлений в період із 05.10.2009 по 09.06.2010 в сумі 187 617 грн. 31 коп. відповідач суду не надав, зазначену суму на лист-вимогу позивача не здійснив.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо стягнення суми заборгованості за поставлений товар, Відповідач посилається на п. 6 Додатку № 4 до Договору, яким передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється за проданий товар кожні 45 календарних днів, при цьому, Відповідач зазначає, що Позивач не надав доказів в підтвердження того, що товар на зазначену суму був проданий Відповідачем, в зв'язку з чим відповідно не довів настання строку виконання оплати поставленого товару.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на те, що доводи відносно відсутності доказів продажу Відповідачем поставленого товару є підставою, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, обов'язок щодо доведення цих обставин покладено саме на Відповідача, який мав довести належними та допустимими доказами, що поставлений Позивачем товар, стягнення вартості якого є предметом даного позову, на даний час ними не проданий. Відповідач доказів в підтвердження існування зазначених обставин суду не надав, що є підставою для відхилення його заперечень.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (52000, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Пушкіна, 6, код ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18 код ЄДРПОУ 31241889) 187 617 грн. 31 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 876 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Суддя О.В. Ліпинський
Повне рішення складено 25.10.2010