вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
29.03.2024 Справа № 917/95/24
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20033533, вул. Олени Теліги, 6 В, м. Київ, 04112)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21870998, вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019)
про стягнення 129 525,75 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача страхового відшкодування.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем на підставі сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 005055/4100/0000093 від 24.01.2023 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС Україна», внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mazda CX-5» д/н НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «RENAULT Megane» д/н НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Згідно з ухвалою від 29.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду від 29.01.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, направлена відповідачу на юридичну адресу згідно з даними ЄДРПОУ, отримана представником відповідача 01.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В ухвалі від 29.01.2024 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія УНІКА» та ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС Україна» (страхувальник) було укладено договір страхування, що підтверджується сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 005055/4100/0000093 від 24.01.2023 року, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Mazda CX-5» д/н НОМЕР_1 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
Строк дії Договору встановлено з 31.01.2023 по 30.01.2024 (п. 13 Договору).
Згідно з п. 7.4. Умов добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» (додаток №1 Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 005055/4100/0000093 від 24.01.2023 року), якщо пробіг легкового ТЗ з моменту укладання Договору до дати настання Страхового випадку за ризиками «ДТП» , «Протиправні дії третіх осіб» та «Інші випадки» перевищує середньомісячний пробіг 5 000 (п'ять тисяч) км, то Франшиза за ризиками «ДТП» , «Протиправні дії третіх осіб» та «Інші випадки» може бути встановлено в розмірі більшої суми з двох: 5% від страхової суми або 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Згідно з п. 8.7.Умов добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» (додаток №1 Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 005055/4100/0000093 від 24.01.2023 року), якщо умовами Договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.
29.08.2023 року о 16:40 годині в м. Дніпро по вул. Радистів, 5а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Mazda СХ-5» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «RENAULT Megane», д/н НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА», згідно з полісом №215807165.
Згідно з постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.09.2023 (а.с. 22) у справі про адміністративне правопорушення №199/7493/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 10.10.2023.
Страхувальник звернувся до страховика - ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» з заявою №12832495236 від 29.08.2023 про подію з ознаками страхового випадку згідно з договором КАСКО № 005055/4100/0000093/1 та про сплату страхового відшкодування (а.с. 16).
Згідно з ремонтної калькуляції № 128 3249523 від 31.08.2023 (а.с. 24-26) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda СХ-5» д/н НОМЕР_1 склала 133 869,56 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №12832495236 від 15.09.2023 (а.с. 30) та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 129 525,75 грн.
Згідно з умовами договору страхування ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» сплатило на рахунок СТО - ПП «АЕЛІТА» суму страхового відшкодування в розмірі 118753,75 грн виходячи з такого розрахунку: 129525,75 грн (вартість ремонту) - 10772,00 грн (сума несплаченої частини страхового платежу) = 118 753,75 грн.
Здійснення виплати страховиком СТО підтверджується страховим актом № 12832495236 від 15.09.2023 та платіжною інструкцією № 113366 від 21.09.2023.
Цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у відповідача - ПрАТ «СК «Саламандра» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 215807165 (Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160,000.00 грн, франшиза - 0.00 грн (а.с. 20-зворот).
У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив виплату позивачу суми страхового відшкодування, останній звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхового відшкодування.
При розгляді спору по суті судом враховані наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно з підп. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.
Отже, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є присічним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Як встановлено судом, ДТП сталось 29.08.2023, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 16.01.2024, тобто у межах встановленого Законом річного строку.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Відповідно до звіту № 27064 від 14.09.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (а.с. 27-29) вартість збитків 155 950,90 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією № 1283249523 від 31.08.2023 (а.с. 24-26) вартість ремонту склала - 133 869,56 грн.
Відповідна сума була зазначена в рахунку на оплату № 6670 від 30.08.2023 СТО - ПП «Аеліта» (а.с. 48).
В страховому акті №12832495236 від 15.09.2023 (а.с. 30) позивачем була визначена сума страхового відшкодування, як різниця між вартістю ремонту та франшизи, визначеної відповідно до умов договору, укладеного позивачем з потерпілою особою ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС Україна» - 133869,56 - 4343,81 = 129 525,75 грн.
Поліс договору обов'язкового страхування, який був укладений відповідачем на забезпечення цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену транспортним засобом д/н НОМЕР_3 , свідчить, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду майну складає 160 000,00 грн, франшиза нуль (а.с. 20 - зворот).
У п.8.7 договору добровільного страхування наземного транспорту №005055/4100/0000093 від 24.01.2023 ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та страхувальник дійшли згоди, що при виплаті страхового відшкодування страховик (позивач) має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.
Оскільки пошкодження відбулося 29.08.2023, тобто до моменту внесення четвертої частини загального страхового платежу (п. 15 Сертифікату добровільного страхування, а.с. 6) - 10772,00 грн - до 30.10.2023, позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 8.7. Договору (а.с. 11 - зворот).
Таким чином, грошові кошти 10772,00 грн є фактично сплаченими позивачем на користь страхувальника, даний платіж позивач не отримав через настання ДТП.
Крім того позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією № 113366 від 21.09.2023 118753,75 грн страхового відшкодування (а.с. 32 - зворот).
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування" до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Таким чином, беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого страховиком на користь страхувальника страхового відшкодування, суд дійшов висновку про те, що у відповідача у зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в заявленому позивачем розмірі 129 525,75 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань зі сплати страхового відшкодування позивачу, відповідач факт наявності заборгованості не заперечує, доказів сплати коштів у повному обсязі матеріали справи не містять, тому позов про стягнення 129 525,75 грн визнається судом правомірним, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 (а.с. 33-34) відповідно до якого Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» зобов'язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництва та захист інтересів Клієнта у судах усіх рівнів та інстанцій; додаткової угоди № 3 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, згідно з якою дія договору припиняється 31.12.2024.
Згідно з наданого позивачем розрахунку витрат на правову допомогу від 16.01.2023 Адвокатським бюро Олександра Лисова «Еквіт» були надані позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару в розмірі 7000,00 грн (страхова справа № 34468; страховий акт № 12832495236; страхувальник ТОВ «ШЕФФІЛД РЕФРАКТОРІС УКР.»).
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в сумі 2442,40 грн та витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 7 000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 46, 129, 232-233, 237-238 ГПК України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21870998, вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20033533, вул. Олени Теліги, 6 В, м. Київ, 04112) - 129 525,75 грн страхового відшкодування; 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору; 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Пушко І.І.