29 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22467/23
Провадження № 22-ц/4820/714/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
АТ «Універсал Банк» зазначило, що в порядку реалізації проекту «Monobank» 31 травня 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 30 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав свої обов'язки за договором, у зв'язку з чим, станом на 11 липня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 43 682 грн 28 коп.
За таких обставин АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 43 682 грн 28 коп. заборгованості за наданим кредитом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 40 998 грн 28 коп. заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank і 2 684 грн судових витрат.
У решті позову відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь банку слід стягнути неповернуте тіло кредиту у розмірі 40 998 грн 28 коп.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що банком не доведено належними та допустимими доказами укладення сторонами договору про надання банківських послуг, у тому числі в електронній формі, а також одержання відповідачем кредитних коштів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
АТ «Універсал Банк» не подало відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
31 травня 2018 року ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» підписали анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за змістом якої відповідач визнав, що ця анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Водночас ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов'язується виконувати їх.
За договором про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування.
Станом на 11 липня 2023 року ОСОБА_1 не повернув банку 40 998 грн 28 коп. кредитних коштів.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII).
За змістом частини другої статті 9 Закону №1734-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 31 травня 2018 року (т. 1 а.с. 23) підписана працівницею АТ «Універсал Банк» ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Ця анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», додатком до яких є тарифи (т. 1 а.с. 26-47), визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок і строки його повернення, розмір і порядок нарахування процентів, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Таким чином, АТ «Універсал Банк» не довело укладення сторонами договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.
Водночас із розрахунку заборгованості за договором від 31 травня 2018 року (т. 1 а.с. 11-21), довідок про розмір встановленого кредитного ліміту (т. 1 а.с. 22, 85), довідки про наявність рахунку (т. 1 а.с. 84) і довідки про рух коштів по картці (т. 1 а.с. 86-109), заяв на одержання кредитних коштів із додатками (т. 1 а.с. 111-237) слідує, що ОСОБА_1 одержав і не повернув банку кредитні кошти у розмірі 40 998 грн 28 коп.
ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами зазначений розмір заборгованості за кредитним договором.
За таких обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання з повернення кредиту, внаслідок чого ці кошти підлягають стягненню з нього на користь банку.
Посилання ОСОБА_1 на недоведеність позовних вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про недотримання судом норм матеріального права є безпідставними.
3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Продан Б.Г.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27