28 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 673/1191/23
Провадження № 22-ц/4820/705/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Талалай О.І., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року (суддя Дворнін О.С.) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 29.07.2020 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом останнього у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні заповнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банка про їх затвердження.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 75000 грн.
Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 17.09.2023 мав заборгованість в сумі 84188,17 грн., що складається з: 67677,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16510 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.07.2020 року у розмірі 84188,17 грн., яка виникла станом на 17.09.2023, а також стягнути судові витрати в сумі 2684 грн.
Заочним рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 рокупозов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 67677,61 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір в сумі 2157,67 грн.
У решті позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд дійшов висновку про те, що позивач дійсно надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, і такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, а тому з відповідача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 67677,61 грн. Оскільки відповідачем не погоджено з банком істотної умови договору щодо відсотків за користування кредитом , а саме не підписані витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тому дійшов висновку про відмову у стягненні відсотків за користування кредитом.
В апеляційній скарзі АТ КБ«ПРИВАТБАНК», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 рокув частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 29.07.2020, підписаній відповідачем, зазначено основні умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки: тип кредиту - відновлювальна лінія, сума кредитного ліміту; 42% річних для карт Універсальна Gold, 43,2% річних для карт Універсальна, яку було видано відповідачу, порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 81,60% - для карт Універсальна Gold. На підставі вищевказаної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 29.07.2020 відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку Універсальна, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт. Підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 29.07.2020 без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору. Відповідач після отримання картки здійснив дії щодо її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, що свідчить про укладення між сторонами кредитного договору. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки, випискою по рахункам відповідача, довідками банку про видані кредитні картки, про зміну умов кредитування тощо. Банківська виписка має статус первинного документа. Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на його виконання, зокрема, на погашення заборгованості. В апеляційній скарзі також зазначено, що факту укладення кредитного договору, а також розміру наявної заборгованості відповідачем не спростовано. Тому укладений між сторонами кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту - 67677,61 грн. сторонами не оскаржується, тому в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду в оскаржуваній частині рішення не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Судом встановлено, що 29.07.2020 року ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 29.07.2020 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, уклав із позивачем договір про надання банківських послуг. Згідно даної анкети-заяви відповідач отримав кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку). У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 75000 грн. ОСОБА_1 29.07.2020 року отримано кредитну карту «Універсальна», термін дії якої 07/23. В заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , містяться істотні умови договору, в тому числі процентна ставка, відсотки річних 43,2% - для карт Універсальна.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.07.2020 року, станом на 17.09.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 84188,17 грн., в т.ч. 67677,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16510,56 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак останній належним чином не виконував зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало суду: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 29.07.2020 року; копію паспорта споживчого кредиту від 29.07.2020 року; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку; розрахунок заборгованості за договором; довідку про видані кредитні картки; довідку про зміну умов кредитування; виписку за договором № б/н від 29.07.2020 року.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрило на ім'я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку Універсальна, на яку перераховані кредитні кошти.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, підписаною ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг 29.07.2020 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В даному випадку, оскільки умови договору приєднання розроблялись банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим позивач має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.07.2020 року, посилався на заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.07.2020 року, яка містить істотні умови надання кредиту. У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позичальника від 29.07.2020 року, яка підписана ОСОБА_1 процентна ставка зазначена, а саме п.1.3 - 43,2% річних для карт Універсальна (а. с. 56-зворотня сторона).
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що надана позивачем на підтвердження позовних вимог, підписана ОСОБА_1 та містить процентну ставку за користування ним кредитом в розмірі 43,2% річних, отже сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 16510,56 грн.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків підлягає скасуванню, у цій частині слід ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 16510,56 грн.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення суду першої інстанції частково скасовано, підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами по справі.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн. за подання позовної заяви, як апелянт банк сплатив за подання апеляційної скарги 4026 грн.
Оскільки позовна заява та апеляційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволенні в повному обсязі, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6710 грн. (2684+4026).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 рокув частині відмови у стягненні прострочених відсотків скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, змінити перерозподіл судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 16510,56 грн. та судовий збір в розмірі 6710 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
О.І. Талалай
О.І. Ярмолюк