вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
29 березня 2024 рокуСправа № 912/739/24
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ) від 25.03.2024 № б/н, ІПН 2249424828, АДРЕСА_1 ,
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця,
Заявниця звернулася до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.
Розглянувши зазначену заяву, господарський суд дійшов висновку, що така заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За ч. 1 ст. 2 КУзПБ - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 3 ст. 37 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтями 162, 164 ГПК України та ст. 116 КУзПБ визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
У відповідності до вимог п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинні містити:
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви гр. ОСОБА_1 зазначеної інформації в заяві не викладено. Не містять відомостей, визначених в п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, також додані до заяви документи.
Суддя зазначає, що в заяві гр. ОСОБА_1 не зазначено передбаченого ч. 2 ст. 116 КУзПБ переліку документів, які додаються до заяви.
Зокрема, у заяві вказано, що до неї додано:
1. витяг УБКІ_Руцька.pdf.
2. документи ак_Реуцька.pdf.
3. кредитні договори_Реуцька.pdf.
4. кредитні договори2_Реуцька.pdf.
5. особисті_Реуцька.pdf.
6. процесуальні_Реуцька.pdf.
Однак це не перелік документів, а назви доданих до заяви електронних файлів. У кожному з цих файлів містяться певний контент (тексти в електронному вигляді, копії з оригіналів паперових документів, паперові копії електронних документів, коментарі, роздруківки сайтів тощо).
Відповідно до ст. 115 КУзПБ - провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За правилами ч. 1, 3 ст. 116 КУзПБ - заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, зазначається номер паспорта боржника.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, додаються:
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В порушення вимог ч. 2, 3 ст. 116 КУзПБ у заяві боржника не зазначено відомостей та не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених ст. 115 КУзПБ, зокрема:
- не зазначено номер паспорту боржника;
- не надано належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо суми грошових вимог ((загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо)), оскільки наданий заявником список містить у собі лише загальну суму поточної заборгованості;
- не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявниця зазначає, що у неї наявна заборгованість перед 5 кредиторами (3 банками та 2 макрофінансовими установами), проте до матеріалів заяви гр. ОСОБА_1 додано лише акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту від 14.01.2020 № 491018118 та додаток № 1 до Угоди про надання кредиту від 14.01.2020 № 491018118, що укладено з АТ "Альфа-Банк".
В той час відповідно положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 ст. 91 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суддя звертає увагу заявниці, що ксерокопії, які додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність мають бути зручними для читання та мати належний рівень контрастності зображення.
Не вбачається за можливе встановити точний та повний зміст акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту від 14.01.2020 № 491018118 та додаток № 1 до Угоди про надання кредиту від 14.01.2020 № 491018118, що укладено з АТ "Альфа-Банк", оскільки текст розмитий та не піддається читанню.
В той же час гр. ОСОБА_1 АТ "Альфа-Банк" не зазначений у списку кредиторів боржника.
Інших доказів наявності правовідносин із зазначеними гр. ОСОБА_1 кредиторами (в т.ч. з АТ "Альфа-Банк") не надано.
Суддя звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявницею роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Водночас, у наданому конкретизованому списку кредиторів зазначено, що перед АТ "ПУМБ" поточна заборгованість за договором від 29.10.2015 № 26251038835250 складає 0,00 грн. Однак, письмові пояснення, щодо включення АТ "ПУМБ" щодо вищевказаного договору до списку кредиторів боржника, у заяві не наведені.
Гр. ОСОБА_1 також стверджує, що нею не надано належних доказів в частині всіх копії договорів, квитанції, банківських виписок тощо, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, на підставі яких виникла заборгованість, через їх відсутність або втрату.
Також зазначає, що нею проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів, з вимогою надати їй інформацію про стан справ по кредитам і позикам.
До заяви додано адвокатські запити від 28.02.2024 № 1-5 до ТОВ "Інстафінанс", ТОВ "Вердикт капітал", АТ "Ідея банк", АТ "КБ "Приватбанк", АТ "Пумб".
З листа-відповіді ТОВ "Вердикт капітал" на адвокатський запит вбачається, що 10.01.2023 право вимоги за Договором кредиту від 08.08.2019 № 491008960 було відступлено ТОВ "Коллект центр". Рекомендовано звернутись до нового кредитора щодо кредитних зобов'язань гр. ОСОБА_1 - ТОВ "Коллект центр".
З листа-відповіді АТ "Ідея банк" на адвокатський запит вбачається відмова в надані запитуваної інформації, яка становить банківську таємницю, у зв'язку з відсутністю дозволу клієнта на розкриття такої інформації.
З листа-відповіді АТ "КБ "Приватбанк" на адвокатський запит вбачається відмова в надані запитуваної інформації, яка становить банківську таємницю, у зв'язку з відсутністю дозволу клієнта на розкриття такої інформації.
Інших відповідей на адвокатські запити матеріали заяви не містять. Також відсутні докази звернення гр. ОСОБА_1 до нового кредитора за Договором кредиту від 08.08.2019 № 491008960 ТОВ "Коллект центр".
Таким чином, матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів вжиття заходів для отримання відповідних доказів гр. ОСОБА_1 самостійно, зокрема, шляхом звернення до банківських установ, в порядку передбаченому Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.
Отже, твердження гр. ОСОБА_1 про неможливість подання до суду копій договорів не свідчить про наявність обставин, що об'єктивно не залежали від неї, адже заявниця була стороною цих договорів і мала можливість, як сторона договору, надати їх до суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 з прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика цього Суду застосовується судами України як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України"). Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти Туреччини").
Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.
З урахуванням зазначеного та з огляду на нечітке нормативне регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає про необхідність тлумачення відповідних норм права, а саме:
1) ст. 96 ГПК України у питанні способів подання кредитної історії як електронного доказу (документа), а саме його оригіналу, електронної чи паперової копій;
2) ст. 115, 116 КУзПБ у сукупності із нормами ст. 76, 77, 96 ГПК України у питанні належності та допустимості паперової копії кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без подання інших доказів, що підтверджують розмір грошових вимог кредиторів, підстави виникнення зобов'язань та строки їх виконання.
Щодо форми та порядку отримання кредитного звіту фізичною особою-суб'єктом кредитної історії.
Правові, організаційні засади формування та ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, порядок діяльності таких бюро встановлено нормами Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (далі - Закон № 2704-IV).
У спірних правовідносинах фізична особа-боржник, яка звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, у розумінні Закону №2704-IV є суб'єктом кредитної історії.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2704-IV джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро та відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел.
Перелік інформації, що містить кредитна історія, визначений ст. 7 Закону №2704-IV, згідно п. 2 ч. 1 якої це відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов'язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов'язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.
Законодавчо визначений порядок надання кредитного звіту Користувачам чи іншим бюро передбачає їх надання на паперовому або електронному носіях (ч. 4 ст. 11 Закону № 2704-IV), натомість чіткого порядку надання кредитного звіту суб'єкту кредитної історії норми цього Закону не містять. Крім того, норми Закону № 2704-IV не містять положень щодо порядку формування, форми та обов'язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії. Водночас, п. б) ч. 3 ст. 15 Закону № 2704-IV визначено, що Положення Бюро, зокрема, повинно містити правила надання кредитних звітів.
Згідно публічної інформації на офіційному сайті Бюро (https://www.ubki.ua/) розміщено Положення Бюро, затверджене Директором ТОВ "Українське бюро кредитних історій" 15.05.2017 та погоджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 01.06.2017 № 2185.
Пунктом 2.3 Положення Бюро передбачено, що Бюро здійснює збір інформації із автоматизованих систем Користувачів до автоматизованого інформаційно-аналітичного комплексу Бюро за допомогою електронно-програмних засобів із застосуванням системи захисту відповідно до вимог чинного законодавства, що виключає можливість несанкціонованого доступу до інформації, яка збирається.
Пунктами 6, 9 Положення Бюро визначено порядок зберігання та захисту та порядок надання кредитних звітів.
Системний аналіз пунктів Положення Бюро свідчить, що збір, опрацювання, коригування та передавання інформації щодо суб'єкта кредитних історій (зокрема й сама кредитна історія) здійснюється за допомогою електронно-програмних засобів та зберігається на сервері Бюро, тобто така інформація представлена (складається) в електронній формі.
Верховний Суд вважає, що створений за допомогою електронно-програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у електронній формі або у паперовій (паперовій копії електронного документа).
Відповідно до ч. 2 ст. 6, ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"; електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 №144 з 01.09.2021 набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (далі - Національний стандарт ДСТУ 4163:2020).
Пунктом 1.1 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, серед іншого, визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації. Згідно з п. 4.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04); назва виду документа (09) (не зазначають на листах); дата документа (10); реєстраційний індекс документа (11); заголовок до тексту документа (19); текст документа (20); підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
Таким чином, оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Пунктом 5.32 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 визначено, що у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс. QR-код також має містити відомості про підписувача електронного документа або накладення електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу. Для актів додатково зазначають дані про погодження.
Оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана боржником (суб'єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), не містить штрих-коду або QR-коду, які б розкривали вищевказану інформацію, тому таку роздруківку неможливо визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.
Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Частиною 1 ст. 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд враховує, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, колегія суддів врахувала, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі. У цьому контексті суд вважав, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Зазначеного висновку касаційний суд дійшов з огляду на передбачене ч. 5 ст. 13 Закону № 2704-IV (Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій") право суб'єкта кредитної історії щодо звернення до Бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал.
Верховний Суд повторно зазначив, що п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні ст. 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Заявниця зазначає, що згідно з даними УБКІ та особистими її підрахунками, розмір заборгованості складає приблизно 301 290,08 грн.
При цьому, розрахунки (довідки) про заборгованість, виписки по рахунках, договори кредиту (заяви про приєднання до кредитних умов) щодо вищевказаної кредиторської заборгованості до заяви боржника не додані.
Вказане не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та якою встановлені строки виконання зобов'язань, позбавляє суд можливості надати оцінку права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
На виконання п. 4, 6 ч. 3 ст. 116 КУзПБ гр. ОСОБА_1 додано опис майна боржника від 25.03.2024, в якому зазначено про наявність права власті на 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Інше зареєстроване майно відсутнє.
Надана до матеріалів заяви відповідь Територіального сервісного центру МВС № 5342 на запит від 20.02.2024 № б/н, відповідно до якої за гр. ОСОБА_1 станом на 20.02.2024 транспортні засоби на праві особистої власності зареєстрованим не значаться, не є належними доказами наявності/відсутності рухомого майна, оскільки рухомим майном можуть бути не тільки транспортні засоби, а гроші, валютні цінності, цінні папери, майнові права та обов'язки.
В той час, належними доказами наявності/відсутності рухомого майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб є відповідний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Крім того згідно п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Суддя зазначає, що гр. ОСОБА_1 у своїй заяві вказує про наявність у неї 3 відкритих банківських рахунків та до заяви додала: довідку АТ КБ "Приватбанк" від 29.02.2024 № 60RHHGRJUR32ED4A з даними по рахункам: IBAN: НОМЕР_1 (угода № SAMDN87000741665340 від 16.05.2014), № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 , угода № SAMDN50ОТС002990944 від 07.04.2010), № НОМЕР_4 (IBAN: НОМЕР_5 , угода № SAMDNWFС00059459323 від 30.04.2020).
В той час, з наданої гр. ОСОБА_1 довідки АТ КБ "Приватбанк" від 29.02.2024 № MK15QR2H4P0GOKC1 вбачається наявність відкритих ще 4 банківських рахунків, зокрема, № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та НОМЕР_9 за угодою № SAMDN50ОТС002990944 від 07.04.2010
Таким чином, інші відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, до заяви не додані.
Суддя звертає увагу, що виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, повинно здійснюватися шляхом формулювання заявником вичерпного переліку відповідних рахунків та їх реквізитів, сум грошових коштів на таких рахунках. Також слід зазначати, що інші рахунки в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном у заявника відсутні.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
Крім того, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію щодо черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т. ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т. ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т. ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів. (ст. 124 КУзПБ).
Однак доданий до заяви план реструктуризації боргів гр. ОСОБА_1 не містить інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Тобто, план реструктуризації фактично не передбачає погашення вимог кредиторів.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
Як зазначено у пунктах 69-70 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 по справі № 910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Заявницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларацію про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та 2024 рік періодом до місяця, що передує місяцю подачі.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України в від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як вбачається із доданої до заяви декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та 2024 рік періодом до місяця, що передує місяцю подачі, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Члени сім'ї інформації не надавали".
Водночас, до заяви не додано доказів неможливості отримання боржником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Вищезазначене вказує на те, що заявницею не дотримано вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Таким чином, зміст заяви гр. ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 115-116 КУзПБ.
За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.
Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Заяву від 26.03.2024 № б/н гр. ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця без руху.
2. Встановити гр. ОСОБА_1 строк усунення виявлених недоліків при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Встановити спосіб усунення недоліків шляхом надання суду: заяви про усунення недоліків із зазначенням номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); письмових відомостей із зазначенням щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, засвідчені копії яких додано до позовної заяви; письмово викладеного попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; переліку документів, що додані до заяви від 25.03.2024 № б/н; конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; належних доказів підстав виникнення зобов'язань перед кредиторами, про яких зазначено в заяві від 25.03.2024 № б/н, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог ((загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо)), а також строку їх виконання згідно із законом або договором; письмових відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, або про їх відсутність; пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) з урахуванням вимог КУзПБ; заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, або докази на підтвердження наявності підстав для зазначення "Члени сім'ї не надали інформацію";
4. Роз'яснити гр. ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Ухвалу підписано 29.03.2024.
Суддя О.Л. Бестаченко