Справа № 607/3277/24Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/269/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
28 березня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови, 04.02.2024 о 03 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Торговиця, 15, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічного приладу газоаналізатор Alcotest 7510 № ARLM-0400 (повірка дійсна до 02.11.2024) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:
поза увагою суду першої інстанції залишено той факт, що транспортний засіб марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_1 не рухався;
у примірнику протоколу про адміністративне правопорушення неможливо прочитати про час та місце розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , а оскаржувана постанова винесена судом з порушенням норм процесуального права, оскільки його не було жодним чином повідомлено про розгляд справи, у результаті чого було порушено право ОСОБА_1 на захист;
не було підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки відносно ОСОБА_1 не винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином завчасно повідомлений про час і місце апеляційного розгляду. Про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року, то він підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову судді винесено 14 лютого 2024 року і апеляційну скаргу ОСОБА_1 вперше подав 26 лютого 2024 року, тобто більше ніж через десять днів після винесення постанови. Проте, останній день на апеляційне оскарження припав на вихідний день.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року слід поновити, як пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 502575 від 04 лютого 2024 року, у якому викладено обставини вчинення правопорушення; відеозаписах з камери працівників поліції; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки № П 51 QМ 1731 083 23, чинне до 02 листопада 2024 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 лютого 2024 року; розписці ОСОБА_3 від 04 лютого 2024 року; рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області від 04 лютого 2024 року; рапорті від 04 лютого 2024 року, зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за № 3925; довідці, виданій Управлінням патрульної поліції в Тернопільській Департаменту патрульної області від 05 лютого 2024 року.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апелянта про те, що транспортний засіб марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_1 не рухався, є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 502575 від 04 лютого 2024 року, який узгоджується з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту свого керування транспортним засобом.
Крім того, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл part_00000_export-51k94.mp4 з 03:02:00 по 03:02:40 год) зафіксовано рух транспортного засобу марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_1 , а також розмову ОСОБА_1 з працівником поліції, з приводу того, що він керував транспортним засобом, на що останній не висловлював жодних заперечень з приводу наявності факту керування ним транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо розгляду справи у відсутності належно повідомленого правопорушника, оскільки ОСОБА_1 про час, місце слухання справи був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 502575 від 04 лютого 2024 року (а.с.1) який ОСОБА_1 підписаний без зауважень, а також відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції (файл part_00001_export-51k94.mp4 з 05:33:15 год), з якого вбачається, що поліцейський, після ознайомлення ОСОБА_1 із часом та місцем розгляду справи запитав останнього “Зрозуміло коли відбудеться розгляд справи?” на що ОСОБА_1 відповів “Так точно”, а тому твердження апелянта про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуальних прав ОСОБА_1 апеляційний суд оцінює як надумані з метою уникнення відповідальності.
Окрім того, для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення та користуватися правовою допомогою адвоката, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з'явився, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права.
Доводи апеляційної скарги про те, що на ОСОБА_1 не винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як ОСОБА_1 не наводить аргументів, яким чином відсутність такої постанови, спростовує факт керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння під час комендантської години та факт відмови проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічного приладу, так і проходження такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Отже, зазначені твердження апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя