Справа № 299/5627/21
Іменем України
14 березня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.
з участю секретаря судового засідання:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2022 року, ухвалене суддею Кашуба А.В., за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об'єму природного газу
встановив:
У листопаді 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого об'єму природного газу.
Позов мотивований тим, що побутовий споживач ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , приєднався до умов Договору розподілу природного газу (акцептував договір) шляхом здійснення дій, які засвідчують його бажання укласти цей Договір, зокрема, за вказаним домогосподарством здійснювалося споживання природного газу, про що засвідчує щомісячна зміна показників лічильника газу в сторону збільшення, оплата за спожитий природний газ. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу ОСОБА_1 здійснювалося на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), що встановлений на об'єкті споживача.
Позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення визначених умовами Договору та Кодексу ГРС обов'язків. А саме, 02.07.2020 працівниками ПАТ «Закарпатгаз» на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 , під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (підпункт 3 пункту 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу).
Складено Акт про порушення №2205 від 02.07.2020, який підписано представником споживача. Того ж дня проведено демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. Складено протокол щодо направлення ЗВТ на експертизу.
За результатами проведеної 21.07.2020 експертизи виявлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, складено Акт експертизи №22371, яким зафіксовано: «Лічильник непридатний до експлуатації через несанкціоноване втручання у його роботу. Змінена пломба відлікового механізму - відбитки тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю, стрічкова пломба пошкоджена та не надає лічильнику додаткового захисту. Порушено захист лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу.
21.07.2020 незалежною метрологічною установою Державним підприємством «Закарпаттястандартметрологія» видано довідку №306829 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Дана довідка є невід'ємною частиною вищезазначеного акту експертизи.
Акт про порушення 19.11.2020 розглянуто та задоволено комісією АТ «Закарпатгаз» з розгляду актів про порушення. Здійснено розрахунок об'єму необлікованого природного газу на підставі пункту 1 глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРС за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за шість місяців, що передували дню виявлення порушення з 02.01.2020 по 02.07.2020. Перерахований до сплати об'єм природного газу становить 2957,07 м.куб., а його вартість, що підлягає компенсації Оператору ГРМ, становить 15 116,89 грн.
Оскільки відповідач добровільно не сплатив вартість донарахованого об'єму природного газу, а тому АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» просило суд стягнути з ОСОБА_1 15 116,89 грн. вартості необлікованого газу, 2 270 грн судового збору та 5 000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», код ЄДРПОУ 05448610, індекс 88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, суму 8 492,78 грн. вартості донарахованого об'єму природного газу та 1 275,30 грн судових витрат.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині, відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Т.Е., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що судом повністю проігноровано результат перевірки проведений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). За результатом перевірки було встановлено, що АТ «Закарпатгаз» протиправно, з груби порушенням вимог Кодексу ГРС провело експертизу лічильника газу Еlster, зав. №5754694, а відповідно і нарахування.
Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції посилається на правомірність дій АТ «Закарпатгаз», при цьому судом встановлено порушення в частині оформлення акта про порушення, відсутність повноважень ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 , порушення строку проведення експерти, період проведення донарахування суд встановив зі слів представника Позивача. Позивачем не надано розрахунку із зазначенням приладів. В матеріалах справи відсутні докази правомірності застосування ціни при розрахунку вартості необлікованого природного газу. АТ «Закарпатгаз» не дотримано порядку проведення експертизи, в матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем по справі повідомлення про проведення експертизи, щодо засідання комісії з розгляду актів про порушення.
Також зазначає, що лічильник газу було демонтовано у ОСОБА_1 за його відсутності, при цьому позивачем не надано Суду доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень представляти апелянта у правовідносинах, зокрема, підписувати будь-які документи оформлені АТ «Закарпатгаз».
Підставою для проведення донарахування став результат експертизи. Водночас, позивачем не надано доказів проведення опломбування лічильника газу стрічковою пломбою. Також при проведенні експертизи не було встановлено пошкоджень, які б могли вплинути на роботу лічильника газу. За результатом повірки лічильник герметичний, функціонує, вкладається в допустимі похибки. При демонтажі лічильника газу, жодних зауважень до заводської пломби не було.
Окремо звертає увагу на те, що лічильник газу був додатково опломбований пломбою якірного типу №3575438, яка надавала додатковий захист лічильнику газу, та яка не була пошкоджена. Однак, суд вищевказаним фактам не придав значення.
Позивач по справі не надав доказів ціни газу, а саме: копії договорів, рахунків на купівлю газу у відповідний період. Всупереч вимог ЦПК України, суд поклав на апелянта обов'язок доказування не правомірності застосованої позивачем ціни, водночас звільнив від обов'язку доказування в цій частині відповідача. Також з доданого розрахунку, не можна встановити алгоритм застосований при проведенні донарахування, а відтак, і обґрунтованість позовних вимог.
Суд безпідставно встановив правомірність проведення експертизи, адже експертиза була проведена за відсутності Споживача, без його повідомлення та з порушенням вимог пункту 2 глави 10 розділу XI Кодексу ГРС в частині строку проведення експертизи. Враховуючи вищезазначене, результат експертизи не є належним та допустимим доказом, відтак вимоги АТ «Закарпатгаз» є безпідставними, а оспорюване рішення не відповідає вимогам законодавства.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зі змісту такого слідує, що лист сектору НКРЕКП від 21.01.2021 р. за №586/16/9-21 на який посилається ОСОБА_3 не являється рішенням Регулятора, який носить тільки роз'яснювальний, рекомендаційний та інформаційний характер, а отже не носить жодного зобов'язального характеру для АТ «Закарпатгаз» за невиконання якого на суб'єкт господарювання можна б було покласти відповідальність.
02.07.2020 року працівниками АТ «Закарпатгаз» у присутності ОСОБА_2 було складено Акт про порушення №2205 від 02.07.2020, внаслідок пошкодження стрічкової пломби, який підписано представником споживача. Того ж дня проведено демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, про що складено протокол за № 967 щодо направлення ЗВТ на експертизу. Кодекс ГРС вимагає присутність сторін та не деталізує цих сторін, тому відсутні підстави вважати такий документ неналежним доказом.
Посилання представника відповідача на відсутність пошкодження пломб якірного типу за №35705438 не може прийматись до уваги, оскільки така пломба встановлюється на патрубках (вході-виході) лічильника та перешкоджає несанкціонованому демонтажу такого лічильника та жодного відношення до забезпечення захисту відлікового механізму від несанкціонованого втручання не має. А відповідно до п.4 Гл.6 Розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач) на території або у приміщенні якого вони встановлені.
Експертизу газового лічильника було проведене з недотриманням десятиденного терміну в зв'язку із тим, що на підприємстві Наказом № 01На-43-0320 від 13.03.2020 р. було впроваджено карантин внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19 та встановлено обмежений режим роботи працівників, що вплинуло на строк проведення експертизи, але не вплинуло на право споживача бути присутнім на даній експертизі, яким він не скористався. Кодексом ГРС не передбачено наслідків недотримання такого строку та це не впливає на виявлені у Акті експертизи порушення, оскільки у протоколі про демонтаж було зазначено дату проведення експертизи.
У ході розгляду справи судом першої інстанції, а ні відповідач, а ні його представник не подавали відзиву на позов та не заперечували встановлення ціни газу, та акту розрахунку, який додано до матеріалів справи. При складанні такого розрахунку вартості ціни природнього газу, використовувалась базова ціна газу. Саме заперечення таких цін відповідачем без підтвердження належними та допустимими доказами, ще не спростовує їх наявність, а отже не має прийматись судом до уваги. Доказування у справі не може ґрунтуватись на припущеннях.
У дане судове засідання, ОСОБА_1 та його представник-адвокат Естінко Т.Е. не з'явились.
Від адвоката Естінко Т.Е. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у даній справі через те, що зайнята в іншому судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді та долучила до даного клопотання Повістку-Повідомлення, яку адміністративний суд видав 04.03.2024 року.
За змістом ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
А відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (ч. 1 ст. 372 ЦПК України).
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання ОСОБА_1 та його представника-адвоката Естінко Т.Е., колегія суддів встановила, що дане судове засідання є повторним за кількістю призначень, судова повістка-виклик була вручена під розпис у апеляційному суді адвокату Естінко Т.Е. 09.11.2023 року, а також виписано для ОСОБА_1 судову повістку в порядку передачі такої останньому, адвокатом Естінко Т.Е. Зазначене доводить ту обставину, що як ОСОБА_1 , так і адвокат Естінко Т.Е. належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Хоч від адвоката Естінко Т.Е. і надійшло клопотання про відкладення судового засідання у даній справі, проте такого клопотання про відкладення судового засідання або неможливість явки з інших поважних причин від ОСОБА_1 апеляційному суду не надходило. Той факт, що адвокат Естінко Т.Е. приймає участь в цей день у іншій судовій установі не можна розцінити як поважність неявки з тих підстав, що у переглядаємій справі судову повістку-виклик відповідачу та його представнику адвокату було набагато значно раніше видано аж 09.11.2023 року, тоді як повістка-повідомлення адміністративного суду було видана тільки 04.03.2024 року, яка за своєю суттю носила тільки інформативний характер.
Відтак, така поведінка ОСОБА_1 та його представника-адвоката Естінко Т. Е. суперечить приписам статей 43, 44 ЦПК України, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей апеляційного процесу, та зважуючи на те що сторони надали усі докази, які вважали за потрібне надати, тож такі у їх сукупності дозволяють апеляційному суду вирішити заявлені позовні вимоги, а наведене на думку колегії суддів щодо розгляду справи за відсутності відповідача та його представника не призведе до порушення процесуальних прав сторін у спірних правовідносинах.
За викладених обставин, колегія суддів вважає що згідно приписів ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторони та її представника, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Та ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що доведеною є та обставина, що лічильник зазнав втручання у його роботу: замінена пломба відлікового механізму - відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю; стрічкова пломба пошкоджена та не надає лічильнику додаткового захисту. Порушено захист лічильника, що з високим ступенем ймовірності свідчить про викривлення даних обліку природнього газу.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступних доводів.
У ході апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 та здійснює споживання природнього газу, що доводиться показами лічильника газу в бік їх збільшення.
На об'єкті споживання природнього газу за адресою АДРЕСА_1 , працівниками ПАТ «Закарпатгаз» 02.07.2020 року під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (підпункт 3 пункту 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу).
На місці складено Акту про порушення (без номера) від 02.07.2020 р. з якого слідує, що 02.07.2020 контролер ОСОБА_4 та слюсар ОСОБА_5 за участі представника споживача ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , встановили порушення кодексу газорозподільних систем, а саме, пошкоджена стрічкова пломба. Акт підписано із зауваженням представника споживача: «стрічкова пломба була пошкоджена від погодних умов», а.с. 14-15.
З протоколу №967 від 02.07.2020 року вбачається, що представниками ПАТ Закарпатгаз (контролер ОСОБА_4 та слюсар ОСОБА_5 ) 02.07.2020 здійснено демонтаж лічильника (дата виготовлення 2012, показник 16916) у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Демонтаж здійснено у присутності представника споживача, та останнього повідомлено про направлення лічильника на експертизу, про дату, час та місце проведення експертизи, та такий погодився на доставку ЗВТ представником АТ «Закарпатгаз» і проведення експертизи без його участі, а.с.16.
Відповідно до Акту за №22371 від 21.07.2020 р. здійснено експертизу лічильника газу комісійно. За результатами експертизи комісія прийшла до висновку, що лічильник непридатний до експлуатації через несанкціоноване втручання у його роботу: замінена пломба відлікового механізму - відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю, стрічкова пломба пошкоджена та не надає лічильнику додаткового захисту. Порушено захист лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу, а.с. 17.
ДП «Закарпаттястандартметрологія» видано Довідку про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ за №306829 від 21.07.2020 з тих підстав, що лічильник типу ВК-G4 заводський №5754694, рік виготовлення 2012, показання 16916 м.куб. виробник Elster не відповідає вимогам Рекомендацій Р50-071-98. Побутовий лічильник газу є непридатним бо не відповідає вимогам п.6.4.1 по зовнішньому виду: відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю, а.с. 18.
З долученого до матеріалів копії фото за №5754694 та копії фото Взірець вбачається загальний вигляд зображення тавра пломби лічильника споживача та взірець тавра пломби. Такі за їх візуальним виглядом мають певну відмінність між собою, а.с. 19.
Долучено також фото загального вигляду лічильника ВК-G4 заводський №5754694 з яких убачається пошкодження стрічкової пломби, а.с. 20.
Згідно витягу з рішення комісії з розгляду актів про порушення від 19.11.2020 року, комісія повністю задоволила акт про порушення №2205 від 02.07.2020 р. складений стосовно споживача ОСОБА_1 , а.с. 23.
На підставі даного рішення складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природнього газу і його вартості споживачу (фізичній особі) від 19.11.2020 р. за період з 02.01.2020 по 02.07.2020 року, що остаточно розрахунок становить 2957,07 м.куб. вартістю 15 116,19 грн., а.с. 24.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції за наступних доводів.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правовідносини з розподілу та постачання побутовим споживачам природного газу регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України та Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2494 від 30.09.2015 року.
Відповідно до абз. 10 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про ринок природного газу», розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Відповідно до статті 40 ЗУ «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Договір розподілу природного газу є публічним.
Кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу (в тому числі побутовими споживачами).
Відповідно до п. 7 гл. 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.
Встановлено, що позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» є оператором газорозподільної системи і здійснює господарську діяльність, зокрема, з розподілу природного газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Типовий договір розподілу природного газу затверджено Постановою НКРЕКП від 3.09.2015 року №2498.
Відповідно до п.8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
За договором про розподіл природного газу споживач зобов'язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу (п.7.4 Договору).
Тож, підтвердженням акцептування ОСОБА_1 приєднання до умов договору розподілу природного газу, являється підтвердження здійснення споживачем споживання природнього газу, що доводиться фінансовим станом рахунку № 0500074085, а.с.28.
Як визначено пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (частини перша, друга статті 59 Закону України "Про ринок природного газу").
За змістом частини першої глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (частина шоста глави 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (частина восьма глави 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Та пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 у справі №908/554/19 зазначив, що положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі №908/554/19, вказала також, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону.
Розтлумачуючи ці ж положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу, коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №922/137/19, від 28.12.2019 у справі №911/721/19, від 12.03.2020 у справі №920/1217/16, від 26.06.2020 у справі №911/720/19, від 08.09.2020 у справі №922/4351/19, від 17.02.2021 у справі №914/375/18, від 18.08.2021 у справі №914/2108/19, від 24.10.2018 у справі №914/2384/17, від 18.06.2019 у справі №922/1573/18.
Абзацом 68 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Зокрема пунктами 1-6 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акту про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акту про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акту про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акту про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акту про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2020 року працівниками ПАТ «Закарпатгаз» на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 , під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (підпункт 3 пункту 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу).
У зв'язку із цим, контролер ОСОБА_4 та слюсар ОСОБА_5 за участі представника споживача ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , склали Акт про порушення від 02.07.2020 року в якому зазначили, що було встановлено порушення кодексу газорозподільних систем, а саме, пошкоджена стрічкова пломба.
Даний Акт підписано із зауваженням представника споживача ОСОБА_2 : «стрічкова пломба була пошкоджена від погодних умов».
З Протоколу №967 від 02.07.2020 року вбачається, що представниками ПАТ Закарпатгаз (контролер ОСОБА_4 та слюсар ОСОБА_5 ) було здійснено демонтаж лічильника (дата виготовлення 2012, показник 16916) у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Демонтаж здійснено у присутності представника споживача, споживач повідомлений про направлення лічильника на експертизу, про дату, час та місце проведення експертизи, та погодився на доставку ЗВТ представником АТ «Закарпатгаз» і проведення експертизи без його участі.
21.07.2020 було проведено експертизу лічильника газу про що складено Акт за №22371. В даному Акті зафіксовано, що за результатами експертизи комісія прийшла до висновку, що лічильник непридатний до експлуатації через несанкціоноване втручання у його роботу: замінена пломба відлікового механізму - відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю, стрічкова пломба пошкоджена та не надає лічильнику додаткового захисту. Порушено захист лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу.
А звідси, колегія суддів констатує, що експертна комісія дійшла до висновку, що пломба відлікового механізму замінена і це порушення виявлено саме в ході проведеної експертизи 21.07.2020 року.
Також колегія суддів бере до уваги надані позивачем копії фото зображень двох тавр пломб, з яких одно тавро пломби на лічильнику споживача, а інше, це взірець заводського тавра. Наданий доказ є належним, допустимим та підтверджує наведені позивачем обставини про те, що «тавро пломби на лічильнику не відповідає взірцю», тому підстав для відхилення такого доказу колегія суддів не вбачає. Окрім цього, надане позивачем фото зображення стрічкової пломби, яка на вигляд є пошкодженою, тобто, частина пломби відірвана, то даний доказ також підтверджує твердження позивача з приводу того, що «стрічкова пломба пошкоджена».
ДП «Закарпаттястандартметрологія» видано Довідку про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ за №306829 від 21.07.2020 у зв'язку із тим, що такий не відповідає вимогам п.6.4.1 по зовнішньому виду: відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю.
Згідно ж з пунктом 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відтак, слід дійти висновку, що підставою непридатності лічильника визнано невідповідність тавра на пломбі відлікового механізму взірцю.
Названі порушення доводять несанкціоноване втручання в роботу лічильника, факт викривлення даних обліку природного газу.
Зміна конструкції лічильника газу безумовно призводить до викривлення даних обліку природного газу (Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом в постановах від 02.07.2019 у справі №904/2741/18, від 18.05.2021 у справі № 902/417/20, від 11.08.2021 у справі № 927/89/18).
Сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Отже, колегія суддів вважає доведеним той факт, що лічильник зазнав втручання у його роботу: замінена пломба відлікового механізму - відбиток тавра на пломбі відлікового механізму не відповідає взірцю, стрічкова пломба пошкоджена та не надає лічильнику додаткового захисту. Все це доводить, що мало місце порушення захисту лічильника, що з високим ступенем ймовірності свідчить про викривлення даних обліку природного газу.
У підтвердження даного висновку, позивач надав апеляційному суду Довідку про фінансовий стан від 09.11.2023 року, якою підтверджується те, що після усунення порушення, об'єм споживання природнього газу за адресою АДРЕСА_1 збільшився.
Відповідно до частин першої,третьої пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
До матеріалів справи долучено Витяг з рішення комісії з розгляду актів про порушення від 19 листопада 2020 року, якою було розглянуто Акт про порушення №2205 від 02.07.2020 року, який комісія задоволила повністю. Під час розгляду Акту була присутня ОСОБА_2 як член сім'ї споживача, яка відмовилась від підпису.
Відповідно до абзацу 2 пункту 11 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС, при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Згідно з підпунктом 3 абзацу 3 пункту 11 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС, при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку.
Відповідно до пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Тож на підставі Рішення комісії та Акту про порушення 19.11.2020 року було здійснено донарахування необлікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості, що доводиться Актом-розрахунком від 19.11.2020 року. Таке донарахування позивач здійснив за період із 02.01.2020 по 02.07.2020 року, тобто за шість місяців до дня усунення порушення. До розрахунку взято опалювальну площу 80 кв.м., та кількість проживаючих трьох людей. А тому, нарахований об'єм газу за вказаний період становить 2 957,07 м.куб., вартістю 15 116,89 гривень.
При здійсненні розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в порушення вимог підпункту 3 абзацу 3 пункту 11 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС, позивачем не було здійснено відняття об'єму природного газу за який відповідачем було здійснено фактичну сплату протягом періоду порушення.
В усунення даного порушення, судом першої інстанції підставно були віднято ті суми, які були сплачені за цей період, що відображені в фінансовому стані відповідача.
Стосовно посилання ОСОБА_1 на лист НКРЕКП від 21.01.2021 р. №586/16/9-21, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про ринок природного газу» регулятор забезпечує розгляд скарг на дії суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) і вирішення спорів між суб'єктами ринку природного газу в порядку, що затверджується регулятором. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов'язкові для виконання суб'єктами ринку природного газу, яких воно стосується. Такі рішення підлягають розміщенню на веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання зацікавлених осіб. Рішення Регулятора, визначене частиною другою цієї статті, може бути оскаржене у суді.
В абзаці 3 частини 5 статті 14 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» зазначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Такого рішення чи розпорядження Регулятор стосовно ПАТ «Закарпатгаз» не приймав за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 .
Крім цього, ПАТ «Закарпатгаз» наголошувало на тім, що лист НКРЕКП за №586/16/9-21 від 21.01.2021 не спростовує виявлене у ОСОБА_1 порушення у виді несанкціонованого втручання в роботу 3ВТ, яким зафіксовано, що лічильник не придатний до експлуатації через несанкціоноване втручання та не є рішенням регулятора в розумінні Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відтак, такий лист НКРЕКП має тільки роз'яснювальний, рекомендаційний та інформаційний характер, а отже не носить для суб'єкта його правовідносин обов'язкової дії.
Оскільки лист Регулятора за №586/16/9-21 від 21.01.2021 не являється рішенням НКРЕКП то за цієї обставини, колегія суддів не може вважати такий лист належним та допустимим доказом, який спростовує заявлені позовні вимоги.
А проведення експертизи газового лічильника з недотриманням десятиденного терміну мало місце у зв'язку із тим, що на підприємстві Наказом № 01На-43-0320 від 13.03.2020 р. було впроваджено карантин внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19 та встановлено обмежений режим роботи працівників, що вплинуло на строк проведення експертизи, але не вплинуло на право споживача бути присутнім на даній експертизі, яким він не скористався. Кодексом ГРС не передбачено наслідків недотримання такого строку та це не впливає на виявлені у Акті експертизи порушення, оскільки у протоколі про демонтаж було зазначено дату проведення такої експертизи.
Згідно підпункту 1 пункту 1 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для побутових споживачів - за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат або у випадку нездійснення такої закупівлі - за ціною, визначеною для обсягів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу протягом періоду необлікованого природного газу.
У ході розгляду справи судом першої інстанції, а ні відповідач, а ні його представник не подавали відзиву на позов та не заперечували встановлення ціни газу, та акту розрахунку, який додано до матеріалів справи. При складанні такого розрахунку вартості ціни природнього газу, використовувалась базова ціна газу. Саме заперечення таких цін відповідачем без підтвердження належними та допустимими доказами, ще не спростовує їх наявність, а отже не має прийматись судом до уваги. Доказування у справі не може ґрунтуватись на припущеннях.
При цьому, вимоги як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. А звідси, все це було проаналізовано судом першої інстанції у сукупності та відображено у судовому рішенні.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та, як наслідок, оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права.
А звідси, колегія суддів зазначає, що позаяк, апеляційна скарга інших доводів, які б давали підставу для висновків, що рішення суду першої інстанції ухвалене в супереч вимог норм матеріального і процесуального права не містить, то звідси, таку слід визнати необґрунтованою у спірних правовідносинах.
Окрім наведеного, колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
А тому, апеляційний суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відтак, апеляційний суд з огляду на викладене зазначає, що відповідачу надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені в апеляційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору.
Таким чином, доводи апеляційної скарги у спірних правовідносинах не являються тими обставинами, які б слугували підставою для колегії суддів стосовно відхилення заявлених позовних вимог, та не впливають на правові висновки у спірних правовідносинах і не спростовують викладеного вище.
А звідси, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов'язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статті 367, пункту 1 частини 1 статті 374, статей 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2022 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 28 березня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді :