номер провадження справи 22/32/24
29.03.2024 Справа № 908/179/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/179/24
за позовом: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 262 171,21 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
23.01.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява (вих. № 85 від 23.01.2024) Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7" до відповідача: ОСОБА_1 , згідно якої просив:
1. Стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованість зі сплати 70 відсотків розміру орендної плати за період з 01.04.2021 по 30.11.2022 у розмірі 103702 (сто три тисячі сімсот дві) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 22445 (двадцять дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 98 коп., 3 % річних у розмірі 5408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 95 коп., штраф у розмірі 3111 (три тисячі сто одинадцять) грн. 07 коп. Стягувач - Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове об'єднання № 7”.
2. Стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” заборгованість зі сплати 30 відсотків орендної плати за період з 01.08.2020 по 30.10.2023 у розмірі 100173 (сто тисяч сто сімдесят три) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 19644 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 4679 (чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 77 коп., штраф у розмірі 3005 (три тисячі п'ять) грн. 19 коп.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 340/18 від 27.02.2018.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відзив на позов не надходив.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/179/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 29.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.
01.02.2024 до суду від позивача через систему “Електронний суд” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/179/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвала про відкриття провадження в цій справі була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру: 69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 30, кв. 37. Поштове відправлення з ухвалою суду від 05.02.2024 було повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Про наявність судового провадження відповідач також був повідомлений шляхом розміщення 07.03.2024 відповідного оголошення в мережі Інтернет на сайті «Судова влада України».
Телефонограма відповідачу передана не була в зв'язку з відсутністю телефонного зв'язку з абонентом (відповідачем).
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місця проживання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду від 21.10.2010 у справі "Білий проти України").
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд визнав можливим вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 29.03.2024.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
27.02.2018 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець за договором), Комунальним підприємством “Наше місто” Запорізької міської ради (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Кожаном Ігорем Олександровичем (орендар, відповідач) укладено договір № 340/13 оренди нежитлового приміщення по бул. Гвардійський, 24, за умовами якого (п. 1.1 договору) орендодавець, балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлові приміщення Х, VIII цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 185,2 кв.м у будинку № 24 по бул. Гвардійському, які перебувають на балансі Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради.
Майно використовується орендарем на правах оренди для розміщення комп'ютерного клубу (п. 1.2).
Відповідно п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2019, з 01.10.2019 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем: 70% від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету, розрахунок орендної плати на 70% здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним; 30% розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати на 30% здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Орендар, згідно п. 5.2 договору, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно п. 3.7, у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення. Обов'язок щодо нарахування вказаних платежів покладається на орендаря. В разі нездійснення орендарем сплати платежів, нарахування та стягнення штрафу виконує балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.
У випадку закінчення дії цього договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі комунального майна по акту приймання-передачі (п. 3.10).
Балансоутримувач, відповідно п. 9.1 договору, має право вимагати від орендаря виконання обов'язків, які передбачені цим договором, в тому числі шляхом звернення до суду (виступаючи позивачем).
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 27.02.2018 до 27.01.2021 (п. 11.1).
Нерухоме майно було передано орендарю (відповідачу) згідно з підписаним сторонами договору актом прийому-передачі від 27.02.2018 (додаток № 2 до договору).
Додатковою угодою від 01.10.2018 сторонами змінено в договорі № 340/13 сторону - балансоутримувача з Комунального підприємства “Наше місто” Запорізької міської ради на Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”.
31.08.2020 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2191/20 видано судовий наказ про стягнення з Кожана І.О. за договором оренди № 340/13 від 27.02.2018 заборгованості з орендної плати за період з лютого 2018 по липень 2020 до місцевого бюджету в розмірі 80530,37 грн., на користь КП «ВРЕЖО № 7» - 36156,30 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.11.2021 у справі № 908/1555/21 стягнуто з ФОП Кожана І.О. до бюджету Запорізької міської територіальної громади борг по орендній платі в сумі 13427,85 грн., що виник за договором оренди від 27.02.2018 № 340/13 за період з серпня 2020 по березень 2021 включно.; звільнено нежитлові приміщення Х, VIII цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 185,2 кв.м у будинку АДРЕСА_2 , шляхом виселення ФОП Кожана І.О. на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
На виконання вказаного рішення, судом був виданий відповідний наказ.
Як вказав позивач, згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, після 02.10.2023 будь-які виконавчі провадження, де стягувачем є Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а боржником ОСОБА_1 органами примусового виконання рішень, не відкривалися. Єдиним доказом повернення комунального майна з орендного користування є підписаний відповідачем добровільно акт приймання-передачі об'єкту оренди або акт державного чи приватного виконавця про повернення комунального майна.
У цій справі позивачем заявлено до стягнення заборгованість з 70% орендної плати в розмірі 103702,35 грн. на користь місцевого бюджету, нарахованої за період з 01.04.2021 по 30.11.2022; на користь балансоутримувача (позивача) заборгованість з 30% орендної плати в розмірі 100173,28 грн., нарахованої за період з 01.08.2020 по 30.10.2023.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Як встановлено судом, згідно відповіді № 419149 від 24.01.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, до реєстру 26.03.2019 внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Кожана Ігора Олександровича.
Отже, з 26.03.2019 Фізична особа-підприємець Кожан Ігор Олександрович позбавлений статусу підприємця.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
До підприємницької діяльності фізичних осіб, згідно зі ст. 51 ЦК України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина дев'ята статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відтак, у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.
Договір оренди від 27.08.2018 № 340/13, який покладений у підставу позову, був укладений ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, відтак, даний спір підсудний Господарському суду Запорізької області.
Відповідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою договір оренди № 340/13 від 27.02.2018, укладений між сторонами, є договором найму.
Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.11.2021 у справі № 908/1555/21 звільнено нежитлові приміщення Х, VIII цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 185,2 кв.м у будинку АДРЕСА_2 , шляхом виселення ФОП Кожана І.О. на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу чи орендодавцю нежитлового приміщення після закінчення строку договору № 340/13 чи на виконання судового рішення в справі № 908/1555/21.
За умовами п. 3.10 договору оренди, орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі комунального майна по акту приймання-передачі.
Згідно матеріалів справи, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати 70% орендної плати в розмірі 103702,35 грн. на користь місцевого бюджету, нарахованої за період з 01.04.2021 по 30.11.2022; на користь балансоутримувача (позивача) заборгованість з 30% орендної плати в розмірі 100173,28 грн., нарахованої за період з 01.08.2020 по 30.10.2023.
Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем у період з жовтня 2020 по березень 2021 було сплачено на користь позивача заборгованість у загальній сумі 9085,00 грн., яка зарахована у погашення заборгованості, що виникла раніше, ніж заявлена до стягнення в цей період (сальдо на 01.08.2020 - 36156,30 грн.. Також, відповідачем у травні 2021 була сплачена сума 4200,00 грн. на користь місцевого бюджету, яка була зарахована в погашення заборгованості, що виникла раніше (сальдо на 01 квітня 2021 - 93958,44 грн.).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач проти позову не заперечив та позовні вимоги не спростував, контррозрахунку заборгованості з орендної плати не надав. Сторонами не надано суду доказів погашення заборгованості.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованості зі сплати 70 відсотків розміру орендної плати за період з 01.04.2021 по 30.11.2022 у розмірі 103702 грн. 35 коп. та на користь Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” заборгованості зі сплати 30 відсотків орендної плати за період з 01.08.2020 по 30.10.2023 у розмірі 100173 грн. 28 коп. підлягає задоволенню в зв'язку з обґрунтованістю та доведеністю.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
На підставі п. 3.7 договору позивачем було нараховано штраф у розмірі: на користь місцевого бюджету - 103702,35 грн. х 0,03 = 3111,07 грн.; на користь КП «ВРЕЖО № 7» - 100173,28 грн. х 0,03 = 3005,19 грн.
Розрахунок штрафу зроблений позивачем правильно. Позовна вимога про стягнення штрафу заявлена позивачем обґрунтовано та судом задовольняється.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував до стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету: інфляційні втрати у розмірі 22445 грн. 98 коп. за період з червня 2021 по листопад 2023, та 3 % річних у розмірі 5408 грн. 95 коп. за період з 16.05.2021 по 12.12.2023; на користь КП «ВРЕЖО № 7» нарахував до стягнення з відповідача: інфляційні втрати у розмірі 19644 грн. 62 коп. за період з жовтня 2020 по листопад 2023 включно та 3% річних у розмірі 4679 грн. 77 коп. за період з 21.09.2020 по 12.12.2023.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Розрахунки інфляційних та 3% річних, зроблені позивачем, судом перевірені та визнаються правильними. Позовна вимога судом задовольняється в зв'язку з її обґрунтованістю.
З огляду на викладене, позов у цілому задовольняється в повному обсязі.
6. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3146,05 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
У зв'язку зі сплатою позивачем судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено Законом України “Про судовий збір”, судом, за наявності відповідного клопотання позивача, ухвалою суду буде повернуто позивачу 826,82 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 5157 від 22.01.2024.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя (розрахунковий рахунок: (ІВАN) UA58999980334159850000008479, отримувач: ГУК у Запорізькій області/ ТГ м. Запоріжжя/22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача: Казначейство України (Ел. Адм. Подат.) заборгованість зі сплати 70 відсотків орендної плати за період з 01.04.2021 по 30.11.2022 у розмірі 103702 (сто три тисячі сімсот дві) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 22445 (двадцять дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 98 коп., 3 % річних у розмірі 5408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 95 коп., штраф у розмірі 3111 (три тисячі сто одинадцять) грн. 07 коп. Стягувач: Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 05478717).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 05478717, розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_2 в Філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957) заборгованість зі сплати 30 відсотків орендної плати за період з 01.08.2020 по 30.10.2023 у розмірі 100173 (сто тисяч сто сімдесят три) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 19644 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 4679 (чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 77 коп., штраф у розмірі 3005 (три тисячі п'ять) грн. 19 коп., 3146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 29 березня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко